Палац у Тальному, що належав графам Шувалових, отримав статус пам’ятки архітектури національного значення

16 січня 2024 року в Державному реєстрі нерухомих пам’яток України з’явилося дві перлини – пам’ятки культурної спадщини національного значення: Палац (монастир) XVII-XVIII ст., XIX ст. у селі Язловець (Чортківський район Тернопільської області) й Палац 1902-1907 років в місті Тальне (Звенигородський район Черкаської області). У цей день прийнята відповідна постанова Кабінету міністрів України № 45. Про це повідомив керівник КП «Тальнівський палацово-парковий комплекс Шувалових» Тальнівської міської ради, архітектор-реставратор, кандидат архітектури Анатолій Ізотов.

«У зв’язку з цим зазначені пам’ятки виключено із списку пам’ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави», – додав він. Що цікаво: ми вже давно називаємо цю пам’ятку Палац, водночас у радянських документах її називають «Мисливський замок». У чому різниця? Замок – це оборонний комплекс будівель і споруд, призначений для оборони. Бували звісно палаци у замках, проте це про інше.

– А в нас яка оборона? – каже науковець. – Шувалови в парковій зоні спорудили житлову будівлю – Палац. В окремих документах його також називали «Дім в парку» або «Дім графині Шувалової». Сам же палацово-парковий комплекс утворився за рахунок зведення цілого ряду будівель і споруд, а також формування паркової зони. Маєток Шувалових, яким часто помилково називають палац та територію довкола, насправді становив собою цілий ряд населених пунктів, лісів, полів, гаїв, ставків тощо. Більша частина історичної території маєтку Шувалових розташована в межах території Тальнівської територіальної громади.

Чимало об’єктів України й досі перебувають у списку пам’ятників містобудування та архітектури Української РСР. Поступово вони виключаються з того переліку й постановами Кабінету міністрів України заносяться до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Пан Анатолій пояснив, що з цього часу об’єкти культурної спадщини повноцінно набувають статусу пам’яток відповідно до вимог українського законодавства, проте продовжують знаходитись під охороною держави.

– У встановленому законодавством Порядку ми повернули будівлі її історичну назву – Палац, а також датування: 1902-1907 роки. В обліковій документації подали вже справжні та актуальні відомості щодо нього, які базуються на великому обсязі опрацьованих архівних, історіографічних та іконографічних матеріалів. Загалом облікова документація по пам’ятці склала 145 сторінок: Облікова картка, Історична довідка Акт стану збереженості, Матеріали фотофіксації. Ми детально все розписали: назви, реальний стан об’єкта, його будівельну історію, а не фантазійну, – розповідає керівник. – Тобто роботі з усунення невідповідності даних покладено гарний початок. Найближчим часом розробимо Паспорт пам’ятки, опісля скоригуємо всі документи по землі та самій будівлі палацу і не тільки. Бо, наприклад, за наявною технічною документацією, наш об’єкт – це чомусь громадська будівля (це ще пів біди), господарське крило в ній значиться як прибудова (!). Необхідно переробити технічну документацію, актуалізувати всі креслення (об’єкт ми виміряли до міліметра й цим зекономимо бюджетні кошти при розробленні Технічного паспорту). Після впорядкування і підготовки всіх офіційних паперів розробимо проект охоронного договору, який Тальнівська міська рада (вперше за всю історію існування пам’ятки!) укладе з органом охорони, як того вимагає законодавство.

Анатолій Ізотов планує, що у 2024 році всі юридичні документи майнового характеру будуть унормовані, підготовлені, оформлені та підписані.

– Паралельно фахівці КП «Тальнівський палацово-парковий комплекс Шувалових» ТМР продовжать виконання робіт по тих частинах палацу, де це можливо, і тими силами, які в нас є, і в межах того блоку робіт, який не потребує наявності ліцензії. Тим більше, що є серед них такі, які не можна виконувати поспіхом, і цей етап відновлювальних робіт дуже важливий. Резюмуючи, щодо даного унормування пам’якоохоронних питань, то пам’ятка чекала цього 45 рік, маючи чужі паспортні дані. 24 роки ніхто й кроку не зробив, щоб включити її до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Окремо хочу подякувати за терпіння та допомогу щодо технічної складової цього процесу співробітникам Міністерства культури та інформаційної політики України: Наталії Войцещук, Ользі Пахомовій та Василю Петрику! Роботи багато, тому працюємо далі. Проте вітаю усіх з цим важливим етапом! – завершив розповідь архітектор-реставратор.

Наталія ГОЛОВЕЦЬКА

Читайте також: Повернули плащаниці та обігрівач: московський патріархат зі скандалом і грабунком покинув церкву у Вишнополі