Ось такі вони – сучасні Юрії з Тальнівщини та Катеринопільщини!

Напередодні церковного свята – святого великомученика Юрія, яке ми відзначаємо 6 травня, ми поспілкувалися з публічними Юрками Тальнівщини та Катернопільщини. Це стало для нашого видання доброю традицією. Про що вони нам розповіли, далі:

–Я й не знаю, чому мене так назвали, не цікавився цим. Тоді Юрій Гагарін літав, часто так дітей називали, ровесників багато було в мене з таким іменем. Зараз, бачите, так і не називають. 33 роки працюю головою сільської ради. І звали в б мене Юрієм чи якось по-іншому, не ім’я визначає ставлення людей до тебе чи навпаки. В людях ціную чесність, порядність і працелюбність, не люблю ледачих і брехунів. Я ліквідатор аварії на ЧАЕС, служив там в армії, бджолами займаюся, маю пасіку. Юрій Книш, сільський голова с. Кобринове, Тальнівський р-н

–Взагалі-то його мали назвати Русланом, – розповідає про свого чоловіка, Юрія Розгона, дружина Марина. Родина має фермерське господарство «Надія», що в Мошурові на Тальнівщині. – Його назвали Юрієм, бо народився перед самим святом, 5 травня, сусідка переконала. Тато в нас спокійний, переживає за кожного. Найбільше він любить землю, любить працювати у полі, тримає ВРХ. Не уявляю його в іншій справі. У нас три донечки – Ліна, Юля та Маша. У нашій сім’ї є традиція: працюємо чи ні, може, зайняті, але якщо в когось день народження, завжди збираємося разом. А 21 травня святкуватимемо ювілей – 15 років, як одружилися.

–Так назвала мене батькова мати, раніше люди похилого віку більше придивлялися до релігійних свят. Народився 3 травня. Тренером з боротьби працюю у Тальнівській спортивній школі, спілкуюся з багатьма людьми. В мене немаленька родина, маю 5-ро дітей: 3 хлопці і 2 дівчини. Моє життєве кредо – стався до людей так, як би хотів, щоб вони до тебе ставилися. Це християнська заповідь. Кажуть, що посієш, те й пожнеш. Юрій Пантелей, м. Тальне

–Я народився 13 липня. А назвав мене Юрком брат двоюрідний. У нього був друг і на честь нього він мене назвав. Зі школи я був схильний до технічних дисциплін, це зіграло ключову роль у виборі професії. Після школи пішов навчатися у Тальянківський технікум. Потім 5 років навчання у Національному аграрному університеті за спеціальністю «Енергопостачання.Згодом здобув ще й педагогічну освіту. Працював у коледжі викладачем електротехнічних дисциплін. Потім доля привела в Обленерго. З лютого 18 року очолюю Тальнівський РЕМ. У роботі треба, перш за все, мати повагу до людей, і звичайно, професійні навики. Дружній і монолітний колектив – це основа підприємства. Юріїв день святкую обов’язково щороку: у колі сім’ї з друзями. Ніхто не забуває, всі вітають. Юрко я в родині один. Виховуємо з дружиною 3-ох діток, найменшенькій виповнилося 3,5 роки, вона народилася, коли я повернувся з АТО. Юрій Пашковський, начальник Тальнівського РЕМу

–Народився на День космонавтики, 12 квітня, мама подивилася в календарик та й назвала Юрком. Сенс мого життя, моя гордість – мої діти: донька Яна та син Максим. Вони вже дорослі – Яна навчається на 2-ому курсі юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Займає 4-е місце у рейтингу найкращих студентів. Син Максим працює айтішником у Черкасах. Вже навіть батькові трохи допомагає. Це радує. Юрій Свідерський, колишній голова Тальнівської РДА

–Народився 6 травня. На Юрія. Тому, напевне, мама і назвала мене Георгієм, що означає Юрій. У паспорті у мене – Георгій, у військовому квитку – Григорій. Так, за звичкою, і називають Григорій. А мама називала мене Гріша або ще Грицьком. А взагалі у моєму рідному селі у Чернівецькій області, де багато румунів, молдованів, поляків, австрійців, на мене казали Ґіца, Гьоргій, як тільки не кликали. Переважно, так називали дуже старі люди, які ще жили при Австрії. Багато життєвих уроків я виніс з того часу, тому й живу за Божими законами. У вірі, любові та повазі. Георгій Мар’янчук, учасник релігійної громади, активіст з Тального

Катеринопільчанин Юрій Нестеренко народився 6 травня – саме в день пам’яті Юрія Змієборця. Цього року йому виповниться 68 років. Родом із Петраківки, нині живе в Катеринополі. Після школи та служби в армії отримав вищу педагогічну освіту. Все життя присвятив вихованню підростаючого покоління, працюючи з 1975 року в районному будинку піонерів, а згодом у будинку дитячої та юнацької творчості. «Мої вихованці неодноразово брали участь в обласних та республіканських змаганнях з судно-модельного спорту. Мають безліч нагород. А Михайло Рудаков виконав норму кандидата в майстри судно-модельного спорту», − розповідає пан Юрій. У житті Нестеренко палкий патріот. Любить поезію Шевченка й гаряче вболіває за долю рідного краю. Його дружина – Клавдія − теж педагог. Працювала вчителем початкових класів у Катеринопільській школі №2. Подружжя має двох доньок – Лілію (1980 р. н.) та Людмилу (1991 р. н.), а також внучку Альону, яка нині навчається на хореографії в педуніверситеті імені Бориса Грінченка (Київ) на третьому курсі.

Юрій Григор’єв з Катеринополя каже, що ім’я йому обрала мама, батько підтримав її вибір. Його дата народження жодним чином не пов’язана з весняним Георгієм Змієборцем. Хлопець народився восени на Різдво Богородиці. Зараз йому 24 роки. Одружений. За фахом історик. Закінчив Черкаський університет імені Богдана Хмельницького. Нині займається перекладом книг з російської на українську. «Працюю на різні видавництва. Це фактично проектні роботи, − розповідає. − Нещодавно вийшов мій переклад у видавництві «Залізний тато» − «Честь дорожча за життя» Аслана Масхадова. Якщо коротко, то ця книга про одного з чеченських президентів, який у цікавий спосіб протистояв російській окупації. Зараз працюю над книгою про початок ХХ століття, але поки її ще не видали, то не анонсую змісту». Паралельно вивчає польську, англійську й іспанську мови, аби розширити свої можливості. Юрій зі студентських лав симпатизує ідеям українського націоналізму, бореться за відновлення історичної справедливості, бере активну участь у громадській діяльності.

Дружина Оксана працює лікарем швидкої допомоги. Наразі молоде подружжя мешкає в Ужгороді. Одружились у серпні минулого року.

Редакція газети «Новий Дзвін»