Вісті Черкащини Оптимізація шкіл – важливий крок до вдосконалення освіти на Тальнівщині
Малокомплектні сільські школи в Україні закриватимуть. Цей процес розпочнеться з 2025 року. У Міносвіти та Верховній Раді вважають, що школи, в яких навчається надто мало дітей, не дають належного рівня освіти, а найголовніше – вони нерентабельні. З місцевого бюджету забирають велику кількість коштів. За словами фахівців, потреба трансформувати мережу виникла через низку викликів. Найголовніший з них – війна. З початку повномасштабного вторгнення левова частина бюджету держави йде на потреби ЗСУ, тому не має колишньої змоги субсидувати всі школи України.
Існує й багато інших проблем, що змушують суспільство оптимізувати, а з часом і ліквідувати маленькі школи, у тому числі на Тальнівщині. По-перше, малокомплектність, зумовлена демографічною ситуацією й міграційними процесами. Процес урбанізації населення в Україні почався вже давно. Школи, що колись відлунювали сотнями дитячих голосів, поступово порожніють. У них залишається по два-три десятки учнів і стільки ж персоналу. По-друге, збільшення витрат на утримання одного школяра. З 1 вересня 2025 року Кабмін не фінансуватиме школи з кількістю учнів менш як 45 осіб, а з 1 вересня 2026 року – менш як 60 осіб. При цьому це рішення не стосується початкових шкіл, а діятиме тільки на рівні 5-11 класів. Громада отримуватиме кошти на навчання всіх дітей, але не зможе витрачати їх на маленькі школи. Тобто на місцях вирішуватимуть: довозити учнів до найближчої більшої школи чи з місцевого бюджету оплачувати працю вчителів малокомплектної. Свідома громадськість вважає, що ці кошти краще віддати на потреби ЗСУ. По-третє, дефіцит сучасних освітянських ресурсів та матеріально-технічного забезпечення. Саме тому освітня галузь України постала перед питанням реорганізації мережі задля забезпечення належних умов для навчання дітей. Тож процес поступової оптимізації, а згодом і подальшого закриття сільських шкіл розпочався не сьогодні. На жаль, це об’єктивна реальність.
«Коли в школі навчається 10-15-40 або навіть 100 дітей різних класів, то про яку якість освіти може йти мова? Часто в таких школах один учитель може викладати кілька предметів одночасно. Тому пізніше маємо низьку якість освіти з таких шкіл», – зазначає народна депутатка Юлія Гришина.
«Головна проблема сільських шкіл – недостатня кількість кваліфікованих вчителів. Обмежена кількість уроків призводить до низьких зарплат для вчителів. Щоб заповнити розклад, їм часто доводиться поєднувати декілька абсолютно несумісних предметів і викладати їх протягом не одного навчального року. Це призводить до дивовижних сільських «ноу-хау», коли вчитель хімії також викладає англійську мову, фізик – правознавство, а математик – українську мову і трудове навчання. Яке з таких поєднань ви обрали б для своєї дитини?» – читаємо на Osvita.UA
Звісно, сільські діти не залишаються без освіти. Їх щодня підвозять автобусом до опорних шкіл, де створені кращі умови для отримання знань: теплий клас, відремонтований харчоблок, спортивна зала з більш сучасним інвентарем. Фахівці вважають, що навчання у великих шкільних колективах сприяє здоровій конкуренції між школярами, їх прогресивному й гармонійному розвитку. «Натомість часто школа є єдиним осередком освіти, культури й соціальної активності в українських селах. Тому, на думку мешканців малих населених пунктів, ліквідація таких шкіл стане чи не останнім кроком до повного вимирання українського села», – пише Osvita.UA
Треба пам’ятати, що реорганізація малокомплектних шкіл має також економічні переваги. Утримання багатьох маленьких шкіл вимагає значних фінансових ресурсів. Вони потребують оплати вчителів, утримання будівель та інфраструктури, закупівлю навчальних матеріалів і багато іншого. Окрім цього, з бюджету громади необхідно виділяти кошти для ЗСУ. Сьогодні це вкрай важливо. Не буде вільної України – не стане на її теренах ні міських, ні сільських українських шкіл.
На 58 сесії депутати міської ради затвердили проєкти, що стосуються організації роботи низки навчальних закладів. Ідеться про об’єднання шкіл та дитсадків задля формування оптимальної мережі. Серед питань – «Про винесення на громадське обговорення проєктів рішень щодо зміни типу та найменування, ліквідації закладів загальної середньої освіти Тальнівської міської ради».
Воно неодноразово обговорювалося на засіданнях депутатських комісій та на сесіях ТМР. За словами очільниці освітянської галузі Лариси Коваль, місцева влада пропонує змінити тип та найменування 7-ми закладів загальної середньої освіти. Кривоколінського ліцею, Майданецької та Мошурівської загальноосвітніх шкіл І – ІІІ ступенів – на гімназію. Білашківської, Кобринівської, Леґедзинської, Соколівоцької гімназій – на початкову школу. Наразі Вишнопільська початкова школа у зв’язку з відсутністю учнів з 1 вересня 2023 року призупинила свою діяльність. Чому реорганізація торкнулася саме цих навчальних закладів?
За даними відділу освіти молоді та спорту ТМР, кількість учнів, що здобувають освіту на всіх рівнях, складає 2583 учні (8 осіб на одного вчителя). Вартість утримання одного учня варіюється від 31 тис. грн до 108,2. Утримання шкіл з малою наповнюваністю зумовлюють зростання видатків на одного учня. Звернімо увагу на цифри. Вони красномовніші за слова.
| № з/п | Назва закладу | Кількість учнів | Кількість працівників (штатні одиниці)
| Видатки на утримання одного учня (тис. грн) |
| 1 | Мошурівська ЗОШ І-ІІІ ступенів | 195 | 42 | 44,2 |
| 2 | Кривоколінський ліцей | 171 | 38 | 42,7 |
| 3 | Майданецька ЗОШ І-ІІІ ступенів | 121 | 35,5 | 58,8 |
| 4 | Кобринівська гімназія | 89 | 30 | 63,2 |
| 5 | Соколівоцька гімназія | 74 | 24,2 | 64,7 |
| 6 | Білашківська гімназія | 63 | 25,55 | 77,5 |
| 7 | Леґедзинська гімназія | 63 | 24, 75 | 72,2 |
Голосуючи, усі присутні розуміли, що питання оптимізації мереж загальноосвітніх шкіл актуальне й важливе для всієї України. Головне – дійти згоди та разом іти до мети: якісної освіти, вибору академічного чи професійного закладу, навчання в теплих класах.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
