Оптимізація шкіл – не вирок освіті: у Тальнівській громаді вивчали варіанти покращення надання освітніх послуг

За інформацією аналітичного центру ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» кожна четверта школа в Україні – малокомплектна. Тобто в цих закладах освіти навчається менше ста дітей, у середньому не більше 10 учнів на клас. За словами фахівців, проблема низької наповнюваності класів характерна переважно для сільських шкіл та  зумовлена відтоком людей із сільської місцевості до міст. Саме тому оптимізація шкільної мережі триває в усіх куточках країни, і Тальнівська громада не виняток. Утримували школи та дитсадки в багатьох селах, витрачаючи на це шалені суми, невигідно. Що й не дивно, адже дітей мало: у класах – по 2-3 учні. Приміщенням, що розраховані подекуди на сотню чи й більше учнів та дошкільнят, треба дати раду: опалювати в холодну пору, платити за енергоносії, ремонтувати. Продовжувати процес оптимізації навчальних закладів посадовців примушує саме життя.

У четвер, 23 травня, відбулася 57 чергова сесія Тальнівської міської ради, на якій депутати розглянули низку питань. Два з них стосувалися освіти, зокрема «Про затвердження плану оптимізації мережі закладів освіти Тальнівської міської ради на період до 2027 року». Доповідала начальник відділу освіти, молоді та спорту Лариса Коваль: «Чинний Закон

«Про повну загальну середню освіту» передбачає, що до вересня 2024 року в Україні має бути сформована планова мережа закладів старшої профільної освіти академічного або професійного спрямування, котра має запрацювати вже у вересні 2027 року. Тому до 1.09 2025 року в громаді все має бути готове до запровадження реформи старшої профільної школи. Початкова й гімназійна ланки діяли й продовжать працювати. Але як? Як самостійні юридичні особи чи, можливо, вони захочуть мати якусь наступність у навчально-виховному процесі? Важливе завдання профілізації старшої школи – це подолання нерівностей між рівнями знань учнів різних шкіл. У класичному варіанті законодавець нам пропонує взагалі відокремити старшу ланку, починаючи з 10 класу. У ньому на обов’язкові предмети припадатиме понад 66% навчального часу (саме на цьому етапі має бути досягнутий однаковий рівень знань). У 12-му класі навпаки, 33% навчальних години – обов’язкове ядро, а решта – варіативна частина. Наше завдання, щоб вона й стала фундаментом майбутнього інтелекту, коли школа так формує навчальну програму, так добирає курси для учнів, щоб рівень знань був високим і не треба було б витрачати кошти на репетиторів. Міцні знання можна здобути лише в академічних ліцеях, які стануть осередками з великою кількістю учнів, в ідеалі 600, по 200 на паралелі. Це той мінімум, який дозволяє творчо комбінувати з профілями, які обиратимуть батьки. Їхні діти будуть поглиблено опановувати предмети, необхідні для вступу в омріяний ВНЗ. У ліцеях працюватимуть за формами проєктного навчання й новими програмами. Учні зможуть вивчати більше тих предметів, які їм цікаві. З 17 – 20 дисциплін, які зараз вивчають у старшій школі, у ліцеї має бути близько 12. Ті школярі, які з якихось причин не захочуть здобувати вищу освіту, навчатимуться в профільних навчальних закладах».         ⠀

До 1 вересня 2025 в нашій громаді Тальнівські НВК та ЗОШ №2 реорганізують і створять на їхній базі ліцеї. Тальнівський економіко-математичний та Кривоколінський ліцеї, Майданецьку й Мошурівську ЗОШ, Тальнівську, Білашківську, Веселокутську, Кобринівську, Леґедзинську, Соколівоцьку й Тальянківську гімназії реорганізують. Доля Зеленьківської та Лісівської гімназій залежатиме від кількості учнів. В області підтверджують правильність таких кроків і дій з оптимізації закладів освіти.

Наталія ГОЛОВЕЦЬКА

Читайте також: Радянська зірка, московська церква, імперська назва: влада Катеринополя тримається за символи тоталітарного режиму

Читайте нас також в Telegram!