Небайдужі жителі Тальнівщини за рік перерахували військовим близько 6 млн гривень та закрили більше сотні потреб
Сьогодні на календарі 24 лютого… Минув рік, як росія розв’язала проти України повномасштабну війну – безжально та підступно, ближче до світанку, вдарила ракетами по мирних містах. Тоді, в перший день війни, редакція вийшла на роботу у повному складі. Усі до єдиного ми були переконані, що не залишимо роботу, яку вважаємо своїм покликанням, та дбатимемо про інформаційну безпеку наших читачів, принаймні, допоки зможемо це робити. Двічі, а то й тричі на день ми дізнавалися найважливіші новини, тримаючи зв’язок з представниками влади, та повідомляли їх вам. Поряд з написанням матеріалів ми організовували збір продуктів харчування, тримали зв’язок з волонтерами, які оперативно доставляли зібране на передову. Згодом до нас почали звертатися рідні військових-захисників. Вони прохали про допомогу у розголошенні інформації про потреби їхніх синів, батьків, потім – і самі військові, часом, навіть з найгарячіших точок телефонували нам, з госпіталів. Було надзвичайно приємно, що нам довіряють і доручають відповідальну справу, адже кожна хвилина під час війни на вагу золота. Тож ми почали публікувати матеріали про оголошені збори для допомоги військовим-землякам, також слідкували за їхнім перебігом та інформували про закриття. Ми робили це максимально швидко та якісно. На що прохали зібрати кошти військові? Якщо спочатку це була переважно амуніція – бронежилети, жилети розвантаження, берці, плитоноски та інші найнеобхідніші речі, харчі, то потім – численні автівки та позашляховики, ремонт техніки, дрони та рації, тепловізори, перископи та ін. У кожному такому дописі ми зверталися до небайдужих жителів громади, аби відгукнулися та допомогли навіть найменшою сумою. Дякувати Богу, жителі Тальнівщини, як, зрештою і всієї України, – щирі і щедрі, згуртовані. Ми розуміємо і цінуємо кожен ваш добрий вчинок, кожну перераховану гривню на потреби таких зборів. Розуміємо, що, часом ви ділилися останньою гривнею, аби тільки допомогти. Сьогодні ми можемо з упевненістю сказати, що гідно тримали інформаційний фронт, адже близько 100 разів ми написали про збір для військових, завдяки чому ви дізнавалися про потребу і загалом за рік орієнтовно перерахували близько 5,5 мільйонів гривень. Ми доземно вдячні усім, хто не стояв осторонь, хто читав наші матеріали, хто не рахувався ні з власним страхом, ні з відчуттям невідомості, та допомагав гривнею! І ця сума – це кошти, які ви перерахували на допомогу адресну. Вже не кажучи про численні благодійні концерти, вистави, ярмарки та персональну допомогу наших дітей-волонтерів, які плели браслети, готували мохіто в середмісті, виготовляли окопні свічки, колядували та щедрували, а кошти перераховували на допомогу ЗСУ. Це не враховуючи надзвичайно потужну волонтерську роботу, яка триває і наразі у селах Тальнівської громади. Це плетіння сіток, в’язання шкарпеток, готування смачних передач на передову. За кожною такою справою стоїте ви – жителі громади, кожен окремо і всі разом, ви виборюєте право України жити, а дітям – будувати майбутнє на своїй землі. Така робота, починаючи від початку війни до сьогодні, триває як на Тальнівщині, так і на Катеринопільщині та Звенигородщині загалом.
Також ми неодноразово писали про фінансову підтримку військових та розподіл коштів з благодійного рахунку громади, як і про підприємців, цивільних громадян, які передавали на передову власні автівки чи віддавали на потреби війська техніку, наявну на підприємствах. Не залишили без уваги і переселенців: ми спілкувалися з ними, підтримували, повідомляли про діяльність пунктів підтримки, про доставку численної гуманітарної допомоги від благодійних фондів. Надзвичайно приємно було спілкуватися з переселенцями з Харкова, Краматорська, Херсону, інших міст, коли ми дізнавалися, що ці люди не тільки змогли знайти свою справу на Тальнівщині, облаштуватися на новому місці, а й допомагали виборювати Перемогу! Тож ми з упевненістю можемо сказати: цей рік був складним, але ми вистояли – усі гуртом! Бажаємо усім сил боротися далі, допомагати військовим та бути для них гідним тилом. Переможемо!
З повагою редакція газети «Новий Дзвін»
Читайте також: Як тальнівчанка, мешкаючи в Австралії, волонтерить для ЗСУ