Вісті Черкащини Насичені будні: волонтери з сіл Тальнівщини об’єднуються заради Перемоги
Минулий тиждень у волонтерки Людмили Перцьової з Онопріївки, що на Тальнівщині, минув у звичному для неї ритмі – насичено, з постійною допомогою армії, дорогами між селами та містом, з клопотами про кожного воїна, який сьогодні тримає нашу землю.
Її дні – це поїздки, збори, приготування домашніх смаколиків та безперервна комунікація з людьми, котрі, як і вона, не залишаються осторонь війни.
Попри холод і втому, Людмила Перцьова разом з Олегом Цимбалом минулого тижня побувала в ТОВ «АГРО-Рось» у селі Балаклея. Засновник підприємства Анатолій Семинога надав волонтерці 100 кілограмів курячого м’яса – саме те, що потрібно для приготування домашніх страв, які згодом поїдуть на позиції.
Представник господарства Костянтин Остроушко передав необхідні балони для виготовлення газових обігрівачів.
Вона не приховує: інколи здоров’я підводить. Але роботу не зупиняє.
Щодня готує нові партії смаколиків – щоб кожний пакунок, який відкриє боєць у холодному окопі, був нагадуванням: про них пам’ятають, за них переживають, їх чекають удома.
Важливою частиною роботи стало налагодження співпраці з освітніми закладами.
Разом з Олегом Цимбалом Людмила передала волонтеру Івану Ткаліченку чергову партію допомоги:
* домашні смаколики,
* окопні свічки від Білашківської гімназії,
* речі відповідно до потреб бійців 92-ї окремої штурмової бригади.
До збору долучилися школа №1 та школа №2 м.Тальне. Діти розписали прапор – яскравий, щирий, дитячий, але такий важливий для тих, хто на передовій.
Людмила від імені всіх волонтерів висловила вдячність школярам, педагогам і батькам школи №2 за чергову участь у зборі продуктів. Окремі слова подяки прозвучали й на адресу школи №1. У найскладніший час шкільні родини цих двох навчальних закладів демонструють справжній патріотизм і єдність громади.
Минулого тижня волонтерка ініціювала збір сала.
Підприємці Тального передали:
* сало,
* ципки,
* приправи,
* лотки, коробочки, відеречка для свічок,
* зіп-пакети.
Це речі, без яких складно працювати щодня.
Але Людмила не приховує – кожна передана дрібниця стає частиною великої справи.
Того ж тижня Людмила подякувала невтомним помічницям:
Ірині Савченко, Оксані Драгун, Світлані Майчук, Наталії Марченко та Людмилі Абальмаз. Вони печуть, готують, ріжуть, сушать, пакують – роблять те, що на фронті називають «золотими руками тилу».
Із Олегом Цимбалом волонтерка відправила на позиції бійцям із Соколівочки та Білашок – на Сумський напрямок і під Покровськ – нову гуманітарну посилку:
смаколики, окопні свічки, допомогу від шкіл №1 та №2.
«Це ще раз доводить, що наші діти ростуть справжніми патріотами», – підкреслила Людмила.
До Людмили завітали волонтери фонду, які вирушають на Харківський та Куп’янський напрямки.
Разом із командою вона підготувала нову партію випічки, а Олег Цимбал привіз:
* газовий балон з обігрівачем,
* сокиру,
* буржуйку,
* окопні свічки.
Жителі Веселого Кута теж долучилися – домашньою випічкою та продуктами.
Людмила подякувала майже двадцяти жителям Веселого Кута та місцевій бібліотеці за чергову порцію допомоги військовим.
Окремою поїздкою Людмила та Олег передали домашні страви, солодощі та обігрівальне обладнання для бійця з Тального, який нині воює на Донецькому напрямку.
«Нехай повернеться живим і неушкодженим», – говорять вони.
Село Онопріївка добре знає Людмилу. Це щоденна, тиха робота для фронту. Це сотні кілометрів і сотні кілограмів продуктів. Це дитячі прапори й шкільні коробки з печивом. Це втомлені вечори, ранні підйоми, телефони, що не замовкають. І люди, які знають: до неї можна звернутися – і вона допоможе.
Аріана НЕСТЕРЕНКО
