Вісті Черкащини Наші Герої повертаються додому: тепла зустріч в одному з Тальнівських ліцеїв
У передвеликодні дні до Тальнівського економіко-математичного ліцею завітав особливий гість – випускник 2018 року Віталій Єфременко, який нині боронить Україну у лавах Збройних Сил. Його візит став справжнім святом – неочікуваним, але дуже теплим і зворушливим. Про цю подію нам розповіла вчителька іноземних мов Владислава Доманіцька.
Ліцей, за словами Віталія, – єдиний навчальний заклад, до якого завжди хочеться повертатися. Цього дня він завітав до кожного класу, де його зустрічали з щирим захопленням. Учні ставили багато запитань, а він охоче й відверто ділився своїми думками, переживаннями та історіями фронтового життя.
«Ми всі були в захваті, слухали затамувавши подих, – каже Владислава Валеріанівна. – Було дуже тихо. У класних кімнатах панувало таке безгоміння, що, здавалося, навіть повітря завмерло. Це була неймовірно тепла, справжня зустріч».
Віталій навчався у ліцеї в 10–11 класах, прийшовши сюди з сільської школи. Як він згадував, на початку було нелегко, але завдяки наполегливості й старанності йому вдалося досягти відмінних результатів.
«Дуже любив математику, цікавився інформатикою, а за англійську завжди був нам щиро вдячний», – додає вчителька.
Віталій Єфременко сьогодні — капітан, командир підрозділу на південних рубежах України. Мріючи стати офіцером, після ліцею він вступив до військового вишу. Знання англійської стали в нагоді під час його стажування в Німеччині після закінчення навчання. За сумлінну службу його нещодавно відзначено нагородою ЗСУ.
«Наш воїн приїхав додому вперше за півтора року й одразу ж завітав до нас, бо, як він сказав, дуже хотів побачитися, — розповідає пані Владислава. – Ми його й фотографували, і посилку хотіли дати, але він лише усміхався: «Я ненадовго, з Одеси попутками приїхав».
Ліцей має чудову традицію: щовесни, перед Великоднем, учні, батьки й учителі об’єднуються, щоб підтримати своїх випускників на фронті. Цьогоріч вони зібрали та передали листи, обереги, ласощі й найнеобхідніші речі своїм воїнам, серед яких Максим Мулик і Владислав Крикунов.
«Мужні, талановиті, патріотичні, – продовжує пані Владислава, – таких хлопців у нас багато. І вони – наша гордість. Ми всі щиро вдячні їм, молимося за них і чекаємо з Перемогою».
Українські воїни, ви – наша честь! Нехай Господь оберігає кожну вашу мить! Повертайтеся з Перемогою, ми на вас чекаємо!
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
