Вісті Черкащини Найбільша гордість родини з Тальнівщини – син військовий
Найбільшою гордістю родини Тараненків з Мошурова на Тальнівщині є Максим, якому 22 роки. Батьки виховали у ньому справжній істинний патріотизм. 9 місяців працював у Польщі. Міг би там залишитися. Але у липні 2020 року вирішив приїхати в Україну і піти на строкову службу разом зі своїми однолітками, виконати свій священний обов`язок. 2021 року підписав контракт зі Збройними Силами України і влився в ряди бійців, які захищали Вітчизну на Сході, а в липні отримав посвідчення «Ветеран війни». Під час повномасштабного вторгнення обороняв Батьківщину в 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс». Юний сержант, навідник «Градів» Tatra, командир бойової машини, оператор БПЛА отримав 3 високі нагороди: у березні 2022 – нагрудний знак «Знак пошани», у серпні 2022 року –відзнака Президента України Володимира Зеленського «За оборону України», навесні 2023 року – «Золотий Хрест». І вже майже 4 роки чатує наш спокій, якби не тяжке поранення.
–Живого місця на тілі нема, все посічене осколками, ніби друшляк. Більші, такі, як 5 копійок, повитягували, а менші залишилися, бо застрягли в кістки, – говорить батько Василь Тараненко. – Зараз проходить обстеження в медичних закладах Тального, Звенигородки, Черкас. Але і на реабілітації не забуває про своїх побратимів, бо Новою поштою відправляє їм передачі.
Його тато згадує, як родина, жителі села, всі небайдужі, прихожани храму ПЦУ зібрали кошти на автомобіль для ЗСУ, для 10-ї ОГШБр, в якій служить Максим. Протоієрей Андрій Гаргат, настоятель сільського храму, завдяки налагодженій системі волонтерства пригнав транспорт із закордону та подарував цьому воїну ікону з рушником. Вона завжди була з ним у військовому транспорті і оберігала від ворожої атаки. Вся машина прошита кулями, уламками від снарядів, мін… А ікона зовсім неушкоджена. Це просто якесь чудо із чудес. І Максим уцілів. Слава Богу, що може радувати своєю присутністю батьків, родину, знайомих, всіх, хто його знає, любить, поважає. Ось такий він наш Герой, щирий, привітний, дружелюбний, усміхнений, завжди позитивний. Дякуємо тобі, Максимко, за наш захист. Божої опіки тобі на многії літа, Ангела-охоронця! Ти є гордістю не тільки своєї родини та села Мошурів, а й усієї України, ти – вірний її захисник. Швидше одужуй, нехай не рветься материнське серце. Низький уклін батькам за сина!
Марія БІРЧЕНКО
