«На жаль, такі рішення доводиться приймати»: чому у Тальнівській громаді триває реорганізація шкіл

4 липня відбулося друге пленарне засідання сорок третьої чергової сесії Тальнівської міської ради. Депутатами було розглянуто 13 питань щодо ліквідації, реорганізації, зміни типу та найменування освітніх закладів громади. Розпочинаючи засідання, міський голова Василь Сідько запропонував присутнім у залі вчителям та батькам зареєструватися та виступити зі зверненнями. Проекти відповідних рішень представила начальник відділу освіти, молоді та спорту Раїса Карман, наголосивши, що винесені на розгляд питання попередньо вивчені та пройшли громадські обговорення.

Під час сесії були прийняті та підтримані наступні рішення:

• про ліквідацію Корсунської початкової школи;
• про ліквідацію Павлівської Першої початкової школи;
• про ліквідацію Глибочківського НВК;
• про перепрофілювання Легедзинської ЗОШ І-ІІІ ступенів у Легедзинську гімназію;
• про перепрофілювання Кобринівського НВК у Кобринівську гімназію;
• про реорганізацію Папужинського НВК шляхом приєднання до Веселокутського НВК;
• про перепрофілювання Тальянківської ЗОШ І-ІІ ступенів у Тальянківську гімназію;
• про перепрофілювання Вишнопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів у Вишнопільську початкову школу;
• про перепрофілювання Лісівської ЗОШ І-ІІІ ступенів у Лісівську гімназію;
• про перепрофілювання Зеленьківської ЗОШ І-ІІ ступенів у Зеленьківську гімназію;
• про реорганізацію Потаського НВК шляхом приєднання до Мошурівської ЗОШ І-ІІІ ступенів;
• про реорганізацію Кривоколінського НВК шляхом поділу на заклад дошкільної освіти «Яблунька» та Кривоколінський ліцей;
• про реорганізацію Веселокутського НВК шляхом поділу на Веселокутську гімназію та заклад дошкільної освіти «Ромашка».

За словами Раїси Михайлівни, Закон України «Про освіту» та Закон України «Про повну загальну середню освіту» говорить, що заклади освіти мають відповідати конкретним вимогам, за новими правилами є три типи шкіл: початкова ланка, гімназія і ліцей. Початкова ланка не обмежує кількість дітей – їх може бути будь-яка кількість. Тобто, скільки б не було учнів – субвенційне фінансування буде. Середня ланка – гімназії, теж немає обмежень, та за законом, якщо дітей буде менше 26, субвенція не спрямовується, але якщо орган місцевого самоврядування бере на себе відповідальність за створення такої гімназії – тоді він повністю має її утримувати: від зарплати вчителям і до оплати енергоносіїв. Ліцей створюється лише в тому випадку, коли є три профілі, загальна кількість учнів має складати не менше 24 дітей у кожній паралелі.

– Ми знайшли законодавчу основу, яка каже: може спільно бути із 10 та 11 класів не менше 24. Але, якщо брати до прикладу Кобринівський НВК – ми об’єднали 10 і 11 класи – вийшло всього 20 дітей. І така установа не може називатися ліцеєм, – додала Карман.

За словами Раїси Михайлівни, освітня субвенція спрямовується за учня.

– У нас є такі школи, які називаються донатами, тобто там більша кількість дітей, а є школи, які називаються субвенційними, тобто ми спрямовуємо кошти, щоб утримувати ці школи. Заробітна плата вчителя не залежить від кількості дітей, тому йде переспрямування. На сьогодні самодостатніми школами у нашій громаді є Тальнівський НВК №1, Тальнівська ЗОШ №2, Тальнівська гімназія №3, Мошурівська ЗОШ, Кривоколінський НВК, Кобринівський НВК, наразі виходить в нуль. Дійсно, до 1 січня 2027 року можна відтермінувати реорганізацію шкіл, але наразі ситуація у нас така – ми заходимо в останній потяг. На жаль, такі рішення доводиться приймати нам із вами зараз, більшість громад уже давно все зробили. В інших громадах Звенигородського району майже немає жодної неперейменованої школи, лише кілька винятків. Ми все розуміємо, але іншого виходу у нас немає, – зазначила вона.

Справа в тому, що якщо заклад планують робити ліцеєм, має бути розуміння, що там буде відповідна кількість дітей. І у такому випадку держава дозволяє поки що зберегти 10-11 класи.

– Якщо тієї кількості учнів немає, а до 2025-2026 років ми додаємо фінансування цих класів – ми заводимо себе під сумнів. І тоді може стати питання того, що весь заклад доведеться фінансувати із міського бюджету. А ми реально бачимо, скільки б ми не рахували, у нас немає тієї кількості дітей у певних школах, тому вони залишаються гімназіями. – пояснює Карман.

За її словами, раніше освітня субвенція нараховувалася на учня загальною сумою. Це – певна сума на кожен рік. У кінці року залишки освітньої субвенції переходили на наступний рік і за ось цей перехідний залишок (коли відбулося об’єднання в громаду, в освіти було більше 13 млн. грн перехідного залишку) певний період часу фінансували малокомплектні школи чи закуповували щось – зокрема, і шкільний автобус.

– Але у минулому році, у зв’язку із повномасштабною війною залишки освітньої субвенції держава забрала повністю, і в січень 2023 року ми зайшли із нулем. Крім того, 31 грудня 2022 року держава приймає рішення, що із освітян 20,5 млрд гривень знімають, а це 19% субвенційних коштів із кожної громади. І ці кошти забираються ще. Тобто ми не поміщалися навіть у ті суми і працювали за рахунок перехідного залишку, а тут у нас забирають ще. І така ситуація у всіх, не лише у нас. Адже наразі важливіше, все таки, спрямовувати ці кошти на ЗСУ і оборону країни. Із січня у нас не було навіть коштів, щоб платити заробітні плати, ми виплачували частинками і ледь дотягнули до березневої сесії і отримали фінансування із місцевого бюджету. Що буде далі, я вам не можу сказати, адже це не ми вирішуємо, нас лише ставлять перед фактом, – зазначила Раїса Карман.

Тая АГАВЕРДІЄВА

Читайте також: Полковнику ніхто не пише: за що був заохочений поліцейський зі Звенигородки Ігор Голота?

Читайте нас також в Telegram!