На Тальнівщині вчителі Кривоколінської школи долучилися до прибирання села

В народі кажуть: «гуртом і батька добре бити», і це, насправді, так. Сьогодні, побувавши у с. Криві Коліна, що на Тальнівщині переконалася в цьому черговий раз. Так, впевнена, скептики скажуть: тож Мовчан все профінансував, бо того його село, він там живе. Справді, Володимир Петрович та Ігор Новицький ініціювали розчищення берегів Гірського Тікича, що протікає через село, розділяючи його на дві частини. Роботи з розчищення почалися ще в березні, щойно зійшов сніг. Довелося добряче попрацювати: вирубати стихійні насадження, сухі чагарники, прибрати повалені аварійні дерева та сухостій. Ці роботи профінансовані приватним коштом Володимира Мовчана та Ігоря Новицького. Якими тепер виглядають коліна річки Ігор Новицький, депутат обласної ради, нещодавно показав на своїй сторінці у Фейсбук. З роботами впоралися до Дня довкілля, що відзначають в Україні у третю суботу квітня. У планах продовжити далі розчищати річку і в сусідній Добрянці, а ще, можливо, з часом облаштувати набережну із зонами відпочинку. Усю деревину, яку вирізали на берегах використають для опалення навчального комплексу та Центру дозвілля.
Стояти осторонь такого прибирання не змогли працівники школи, тому вже декілька днів поспіль вони виходять прибирати село. У вівторок, наприклад, наводили лад у центрі села, прибрали біля мосту, так звану Ґуральню, де щорічно влаштовують купальські гуляння. Працювало до 20 чоловік – педагогічний колектив та обслуговуючий персонал. Оскільки навчання в школі зараз проводять за змішаною системою і частина вчителів, які викладають фізкультуру, музику, образотворче мистецтво та деякі інші предмети, не задіяні активно в навчальному процесі, то виходять працювати о 9-ій ранку, інші, відчитавши уроки, після обіду долучаються до них.
У середу 21 квітня ми зустріли їх, щойно в’їхавши в село, навпроти колишньої тракторної бригади. Працювали дружньо, злагоджено та завзято.
–Ми щороку долучаємося до прибирання села. У цьому році ми трохи запізнилися: багато вчителів хворіло. Хлопці ось обрізають гілля та сухостій, викошують минулорічну суху траву, а ми слідом загрібаємо, збираємо пластик та скло в окремі пакети, одним словом, зачищаємо територію. Будемо рухатися далі на виїзд із села, – каже Тетяна Поправка, директорка Кривоколінського НВК.
–Ви подивіться, як ми гарно вчора поприбирали!– додає вчителька Валентина Закусило, згрібаючи суху траву на ряднину.
У Криві Коліна ми таки заїхали. Треба сказати, село завжди охайне й прибране, а сьогодні виглядало якось по-особливому. Так і напрошується Шевченкове: «Село на нашій Україні – неначе писанка село».
Ліна ЯЛОВСЬКА





