На Тальнівщині побували гості з Мексики

До церкви Адвентистів Сьомого Дня, що у Тальному, завітало молоде подружжя Самуеля та Бренди Камбрера, місіонерів з далекої Мексики. Вони обоє закінчили університет Монтеморелоса: він – теологічний факультет, а вона – медичний. Деякий час Самуель навчався і працював у США. Нині викладають іспанську та англійську мови в Українському Гуманітарному інституті, що розташований у місті Буча Київської області. Його президент Андрій Шевчук є добрим другом дружболандівців, саме за його сприяння мексиканці навідали Тальне.

Їхнє знайомство відбулося на одному із місіонерських конгресів, тоді ж Шевчук запропонував приїхати в Україну. Молоді люди, на той час ще не одружені, запрошення прийняли і, заощадивши кошти з весілля, приїхали в Україну. Уже пів року викладають в інституті, також вивчають російську мову. Зізнаються, що хотіли навчатися української, та групи такої в освітньому закладі, на жаль, не сформували.
Цікавими і плідними виявилися зустрічі з українськими дітьми, учасниками «Дружболандії». Усі, навіть найменші, знайомилися з Семом та Брендою, розповідали англійською про себе, фотографувалися на пам’ять. Дітям припала до душі їх щирість, відкритість, безпосередність.

– Мені дуже сподобалися зустріч з мексиканцями, я не тільки дізнався багато цікавого й нового про їхню Батьківщину, а й зміг поспілкуватися англійською і реально оцінити свій рівень знань. Зробив висновок: є куди рости, – ділиться враженням Ярослав Яковенко.
Цього разу учасникам «Дружболандії» допомагала спілкуватися і розуміти один одного Тамара Мар’янчук, яка була перекладачем. До речі, родина Григорія й Тамари гостинно приймала у себе в домі мексиканців. Український борщ та вареники Самуелю сподобалися найбільше. А ще вони ніколи не куштували полуниці, вона для них виявилася екзотикою.
– Я дуже хвилювалася, коли накривала на стіл: хотіла, щоб усе їм сподобалося. Планувала завернути налисників із сиром, та не встигла. Чоловік каже: «Постав так, може, будуть їсти». І справді, наші млинці їм припали до смаку, бо нагадують їхню тортілью, тільки й різниця – що з кукурудзяного борошна. А ще у АТБ вони натрапили на булочку для гамбургера, що виготовлена у Мексиці (так вони запевняли), з неї ми приготували такий собі українсько-мексиканський сендвіч.

У понеділок вранці так само тепло зустрічали мексиканців у Тальнівській ЗОШ №1- гімназії. На лінійці, з якої у школі традиційно розпочинають робочий тиждень, Самуелю і Бренді піднесли запашну хлібину, символ гостинності українського народу. Потім були цікаві уроки, квести, зустрічі. Тальнівські школярі розповідали гостям про нашу країну, її історію та культуру.
А після обіду для іноземців організували екскурсію на сучасний борошномельний завод «Мовер Міл» у Криві Коліна. Найбільше їх цікавило, чому українці споживають так багато пшеничного борошна, а курудзяного – в рази менше. Разом із Брендою та Самуелем на завод їздили учасники «Дружболандії». Обійшовши всі 6 поверхів підприємства, вони познайомилися з процесом виробництва, побачили усі етапи перетворення зерна на високоякісне борошно. Діти встигли навіть розмалювати ним свої обличчя на радощах. Кожен додому привіз пакунок борошна та солодощі. А Самуелю та Бренді буде що розказати вдома про наш суперзавод!

Ліна ЯЛОВСЬКА