''На одного із сошкою – семеро з ложкою!''

Після відкриття у Тальнівській ОТГ інклюзивно-ресурсного центру, ми поцікавились, для чого на Тальнівщині два однакових заклади? Чи дійсно на весь район така велика кількість діток, які потребують особливої уваги? У районі(без ОТГ) 359 дітей з порушенням мовлення, а також 25 – віком від 2 до 18 років, з різними нозологіями, яким необхідна допомога спеціаліста. Законом передбачено один центр не більше як на 7 тисяч дітей, які проживають на території ОТГ (району). Кошти на утримання таких центрів і заробітні плати працівників виділяються з державної субвенції. Чи не завелика розкіш на таку кількість дітей, створити два центри, при тому, що коштів на освіту катастрофічно не вистачає?

Домовляємось про зустріч з керівником інклюзивно-ресурсного центру Тамарою Вишневською кілька тижнів тому, жінка погоджується, а потім, коли приходимо до кабінету, виставляє нас за двері, мовляв, без дозволу керівництва нічого не розповідатиме, а керівництво у неї – відома Лариса Коваль, начальник районного відділу освіти. Йдемо до Лариси Коваль, жінка на нас реагує агресивно, говорить, що її підлеглі без відома керівника нічого не казатимуть, адже журналісти «Нового Дзвону» перекручують інформацію (але до суду жодного разу ніхто не звертався і не довів, що у статтях неправдиві факти, хіба пишемо не так, як хоче районна влада). Мабуть, інформація за інклюзивний центр засекречена чи таємна. Якщо все там добре, люди працюють і отримують кошти, чому ховаються, відмовляються говорити? Тим більше, що районний інклюзивний центр за документами працює з вересня 2018 року, людям стабільно нараховують зарплату. У штаті працює 6 осіб, за словами керівника Тамари Вишневської, а на сайті районної ради знаходимо граничну чисельність працівників – 10. На даний час районний інклюзивний центр розміщується у невеликій кімнаті методичного кабінету на вулиці Вільних Козаків 1, сама будівля стара, без ремонту, необхідного пандуса, зовсім не облаштована для заняття з такими дітьми. Після того, як журналісти зацікавились цією установою, команда інклюзивного центру раптово виїхала працювати на місця. Побували у трьох селах району (Криві Коліна, Папужинці, Білашки). Хоча до того, з вересня 2018 по лютий 2019 року, можна було б об’їздити увесь район. Пройшло 5 місяців, а вони ще тільки збирають заяви від батьків, визначають день, коли надаватимуть послугу. Так мине ще кілька місяців, а там і канікули.

– Наш центр створювався районною радою у вересні минулого року. Через відсутність приміщення ми проводимо виїзні заняття. Використовуємо поки що транспорт відділу освіти. Графіки будемо відшліфовувати, через те, що водія у штаті на даний момент немає. Поки використовуємо державну субвенцію, а не гроші районного бюджету. Приміщення, що виділи для центру – колишня станція юних техніків, воно потребує ремонту. Й не лише косметичного. Є достатньо місця, при бажанні, фінансуванні й старанні можна зробити усі необхідні кімнати: логопеда, практичного психолога, дефектолога, ресурсну кімнату, зал ЛФК, світлу та темну сенсорну кімнату. Крім директора затверджено 4 ставки (2 логопеда, практичного психолога, півставки дефектолога та реабілітолога). Усіх відбирали на конкурсній основі, – нарешті відкрила таємницю про роботу центру, директор Тамара Вишневська.

Варто зауважити, що сільські діти завжди були обділені увагою логопеда. Відповідно до положення про логопедичний пункт він має право набирати 25-30 учнів. У кількох школах району передбачена посада логопеда (Майданецька й Тальянківська загальноосвітні школи).

У Тальянківській ЗОШ та Папужинському НВК працюють інклюзивні класи відповідно до законодавства. Дітям інших сільських шкіл з особливими освітніми потребами кваліфіковану допомогу повинні надати спеціалісти районного інклюзивно-ресурсного центру.

– З 1 вересня займаємося матеріальною базою. 111 тисяч гривень, які нам виділила держава, ми уже використали. Придбали комп’ютери, ігровий дидактичний матеріал. На моє звернення до сільських рад про збір коштів на обладнання відізвалися сільські ради Білашок, Лоташевого, Глибочка, Колодистого, Заліського, Кобринової Греблі. На ремонт приміщення гроші повинна виділити районна рада. Крім того ми підготували документи на грант у посольство Німеччини. Якщо виграємо, матимемо інтерактивну підлогу, панель та пісочницю, вартістю у 240 тисяч гривень. Уявіть, це просто революція, якщо дитина буде займатися на цій живій підлозі, – каже Тамара Вишневська.

Батькам, що виховують дитину з особливими освітніми потребами, вкрай необхідна реальна допомога, а не плани у кабінетах.

Леся МЕЛЬНИК