Вісті Черкащини Минулого тижня мою маму збила машина
Лист до редакції
«Не на широкому проспекті. Не на трасі, де по 3-4 смуги в одну сторону. На перехресті шириною в шість кроків у Тальному.
У понеділок увечері вона ішла вгору вулицею Захисників України і на перехресті з Базарною потрапила під колеса «Фольксвагена». У результаті – зламана нога, операція, а найближчі півроку – гіпс і відновлення. Слава богу, що жива.
Але цей текст не про це.
І навіть не про те, що за майже два тижні з моменту ДТП водій, який був за кермом, так і не з’явився і не вибачився, не кажучи вже про те, щоб допомогти з лікуванням.
І не про слідчого, який досі не приніс підписати протокол, у якому були значні неточності.
Цей текст про те, що з точки зору дорожнього руху Тальне – це катастрофа.
За час, поки мама на стаціонарі, я маю відпрацьований маршрут. Щодня я пішки проходжу дорогою з масиву до лікарні і назад, і те, що я бачив, викликало у мене шок (я би вжив інше слово, але…).
Я бачив, як таксист різко рушав від зупинки біля магазину «Дружба» і підрізав «спринтер». Ще секунда – і гарантоване ДТП.
Я бачив, як посеред білого дня біля суші-кафе зупинився білий мікроавтобус, з якого буквально випали дві дівиці. І водійка, і пасажирка були добре тепленькі. Одна ніяк не могла закрити двері і допомагала собі на все горло матюками.
Я чув від водія таксі, щоб я не парився з паском безпеки, бо там все одно стоять заглушки.
Я бачив, як на зебрі пішоходи вискакували просто під колеса машин. І бачив, як машини просто ігнорували пішоходів і навіть не думали зупинятися, коли люди досі були на переході.
Я бачив гонки на позашляховиках вниз вулицею Захисників України, коли там усе ще їздили машини. Обгін на цій же ділянці через подвійну суцільну вже є нормою. Я вже мовчу про підлітків на моторолерах, які, здається, збожеволіли від власної нахабності й безнаказаності і завтра будуть їздити по голові міського голови й начальника поліції…
Коли я прийшов свого часу навчатися в автошколу, мій викладач, Володимир Олександрович Зеленський (не смійтеся, він дійсно повний тезко Президента), почав перше заняття словами: «Вітаю. Ви всі – потенційні вбивці. У вас в руках – кількатонне знаряддя вбивства». Це не надихало навчатися, але відразу ж дало зрозуміти, яку відповідальність на дорозі несе водій.
Здається, багато тальнівських водіїв забули (а може й не чули) про це неписане правило.
Я звертаюся до всіх, хто завтра сяде за кермо, щоб поїхати на роботу чи на базар, по воду до криниці чи по піцу. Не забувайте, що у вас в руках – кількатонний автомобіль, який може наробити багато горя..
Будьте обережні! Зараз такі часи, що смерть від русні може дістати мене, вас – кожного з нас будь-де.
Давайте берегти і поважати один одного: пішоходи – водіїв, а водії – пішоходів.
Врешті-решт, ми лише люди, які ходять по цій землі на двох ногах
Богдан КІСІЛЬ
