«Ми люди з Тальнівщини, ми люди сонячні»: так говорив відомий письменник, журналіст із села на Тальнівщині

Відомі земляки з Тальнівщини

Юрій Домотенко – талановитий педагог, журналіст, письменник, художник, скульптор, заслужений працівник культури України, лауреат місцевих літературних премій ім. Г. Косинки, Марії та Івана Гнипів, «Трижерелля», член Національної спілки журналістів України, член Національної спілки письменників України, почесний громадянин Обухова.

Його батько Корній воював проти повстанців, був двічі поранений у боях, а син возвеличив їх, створивши в Обухівському краєзнавчому музеї (у двох залах!) прекрасну експозицію, присвячену отаманові Зеленому та його хлопцям. Десятки фотографій і документів, портрет отамана роботи Кия Даниленка, книжки Романа Коваля про Зеленого.

Юрій Домотенко народився 15 липня 1935 року в селі Довгеньке Тальнівського району Черкаської області. У 1963 році закінчив факультет української філології Київського університету імені Т.Г. Шевченка. Чотири роки учителював у Трипільській школі-інтернаті Обухівського району Київської області. 35 років (з 1967 по 2005) – газетяр Обухівської районної газети «Обухівський край». Тривалий час очолював літературно-мистецьку студію при редакції, яка виховала одинадцять членів Національної спілки письменників України.

З 1994-го року Юрій Корнійович Домотенко – директор Обухівського краєзнавчого музею, у якому створив одинадцять експозиційних залів, разом з художником Києм Даниленком – історико-етнографічну діораму «Обухівський ярмарок кінця ХІХ – початку ХХ століття». Він, на переконання етнопсихолога Володимира Куєвди, – найкращий в Україні районний історичний музей. Його стіни прикрашають портрети гетьманів та отаманів, створені пензлем Юрія Домотенка. Усі вони прекрасні, але, на думку письменника Романа Коваля, діорама «Обухівський ярмарок» – це феноменальна робота, шедевр!

–Книги Юрія Домотенка стали чистою джерельною базою і для моєї книжки про отамана Зеленого, так само й пан Юрій використовував мої дослідження, – розповідає Роман Миколайович. – А ще він був добрий і приязний. Завжди усміхався, ніколи нікому ні на що не скаржився, навіть якщо проблеми стискали його серце. Завжди казав: «Усе добре». Через свої мистецькі твори популяризував Обухівський край.

Колеги й друзі стверджують, що Домотенко – людина. Де б не працював – у школі- інтернаті, редакції районної газети, літературній студії, краєзнавчому музеї – скрізь сповна віддавався роботі. Любив свій край, багатий і щедрий на статки й на добрих людей, віддавав йому свою працю, своє натхнення, свою любов. А ще Юрій Домотенко нікому ніколи не завдавав болю чи прикрощів. До товаришів звертався по-особливому тепло: «Ромцю… Тарасичку… Любасику… Лінусько…» Своїй землячці, журналістці Тамарі Сулимі, казав: «Тамарцю, ми люди з Тальнівщини, ми люди сонячні!»

Митець відійшов у вічність 7 квітня 2017 року. У прощальному слові письменник Василь Трубай сказав: «Юрій Домотенко залишиться в українській історії світочем!» Сонячну людину поховали в Обухові на міському цвинтарі «Польок» біля могил вояків АТО. Вічна слава тим, хто словом і зброєю боронив рідну землю!

До 85-ти річчя від дня народження Юрія Домотенка в Обухівській центральній районній бібліотеці для дорослих оформлено книжкову виставку «Ти перед нами, ти серед нас, бо допалав ти, але не згас», де представлені майже всі книги відомого краєзнавця, а біля книжкової виставки проводяться огляди літератури, інформаційні бесіди. Світла Вам пам’ять, Юрію Корнійовичу!

Наталія ГОЛОВЕЦЬКА