«Ми дуже хочемо, щоб наші сітки їх захищали»: як у Тальнівському будинку культури плетуть сітки для українських захисників

У Будинку культури Тального на Черкащині волонтери плетуть маскувальні сітки. Виконують цю дуже потрібну для фронту роботу й місцеві жителі, і переселенці з Херсона, Краматорська, Харкова. В основному всі пенсіонери.

Першими поприносили свої сітки місцеві рибалки. Тканину або приносять люди з дому, або купують на кошти благодійників.

–Маємо замовлення з різних куточків фронту, – кажуть волонтери, – плестимемо маскувальні сітки до перемоги. Небайдужі українці, знайшовши вдома непотріб, приносять його нам. Тут і старезний одяг з бабусиної шафи, і мішок з обрізками тканин з домашніх запасів.

Вони висловлюють глибоку вдячність благодійникам.

Працівники Будинку культури проводили благодійні концерти й виручені кошти віддавали на купівлю матеріалу для плетіння сіток.

–Допомогли нам дві майстрині-рукомесниці, – розповідають волонтери, – які свої вироби розіграли на благодійному аукціоні. – Анастасія вишила картину з бісеру «Ангели-охоронці» (початкова ціна лота – 30 грн). Лариса вимережила сорочку (початкова ціна лота – 50 грн). Гроші благодійниці віддали нам для придбання рулонів пікселю та мультикаму.

Батьки й сестра волонтерки Лариси, переселенки з Краматорська, проживають у Маріуполі. Вони за власні кошти купили основу для однієї маскувальної сітки.

У Португалії давно проживає Валентина Ободовська. Дізнавшись про самовіддану працю тальнівських волонтерів, почала їм допомагати. Жінка пересилала в Тальне кілометри сітки, з яких «павучки» всю зиму плели маскувальні для фронту. Та сітка була білою, тому Олена фарбувала її й окремі тканини в потрібний колір.

Не можна не згадати про працівниць Будинку культури Мілу Цимбал і Людмилу Харченко, які теж виконують дуже важливу роботу: нарізають стрічки й готують готові вироби для відправки на фронт.

Маскувальна сітка має бути об’ємною, але неважкою, легко скручуватись, щоб її можна було швидко транспортувати й установлювати.

У холі Будинку культури стоїть конструкція, на якій натягнуто основу для майбутньої сітки. Волонтери («павучки») вплітають у вічка стрічки різного кольору. Сьогодні роботи, як і завжди, багато.

Плетіння маскувальних сіток – це кропітка ручна праця: одні трудівниці нарізають смужки, інші – роблять на них насічки, а «павучки» плетуть. Потреба в сітках нині навіть більша, ніж раніше: треба маскувати й техніку, і позиції, і бліндажі.

–Плетиво – це творчий процес, – каже Валентина. – Він і заспокоює, і дає простір для фантазії. У кожного виходить по-своєму. Плетільники й плетільниці укладають у роботу часточку своєї душі. Маскувальна сітка – оберіг, кожен вузлик якого виплетений з любов’ю.

–Без воїнів немає нас, без нас немає їх, – підсумовують «павучки». – Тільки хлопці життя своє кладуть, ризикуючи кожну хвилину. – Ми дуже хочемо, щоб наші сітки їх захистили і щоб закінчилася війна.

Волонтери звертаються до всіх небайдужих жителів громади: «Якщо хтось із вас має рибальські нитяні сітки, то принесіть їх, будь ласка, до Будинку культури. Це будуть основи для маскувальних».

–Нашими виробами прикривають техніку й бліндажі, – кажуть майстрині. – Для виготовлення сіток використовуємо натуральну тканину різних кольорів, залежно від сезону. Восени – коричневу, жовту, гнило-зелену. Взимку – білу й трохи чорну кидали, сіру. Навесні – зелену з домішками яскраво-зеленого. Улітку використовуємо кольору трави й листя. Барви повинні бути природні, схожі на землю, пісок, очерет, дерева, каміння.

–Звичайно, ми втомлюємось. Але коли згадуємо, у яких умовах перебувають наші бійці, знесиленість чи біль миттєво зникають, – кажуть «павучки». – Ми дружна сім’я. Працюємо для перемоги. Дякуємо нашим хлопцям за те, що нас захищають. Як можемо, тим і допомагаємо армії.

–Воїни на Сході впізнають маскувальні сітки, виготовлені тальнівчанками, – розказує Тетяна. – Наші вироби вирізняються якістю й технікою плетіння.

Наші жінки задля перемоги над ворогом і свободи нашої країни, задля продовження роду українського здатні багато на що. Перемога буде за нами! Українці усе здолають! Ми відновимо, відбудуємо нашу святу, волелюбну державу! Нечисть, яка зараз плюндрує наші міста і села, згине.

Низький уклін і щира подяка воїнам-захисникам та їхнім родинам за те, що над нами льодистого неба безмежжя і тиші безтурботність. Бережи їх, Господи! Слава Україні.

Наталія ГОЛОВЕЦЬКА

Читайте також: Як чиновник Звенигородської військової адміністрації править службу у московській церкві

Читайте нас також в Telegram!