Вісті Черкащини 
Музичний колектив «Яблуневий цвіт»: історія крізь роки на Тальнівській землі
Щовесни яблуні вибухають ніжним біло-рожевим цвітом, і тоді здається, що світ стає світлішим, теплішим, добрішим. Пелюстки, мов маленькі зірочки, наповнюють повітря тонкими пахощами й легкістю пробудження. Цей цвіт – символ нового життя й краси, що вражає своєю щирістю та тендітністю. Але є ще один «яблуневий цвіт», який квітне в кожній пісні, у кожному голосі, що ллється від самого серця.
Ідеться про народний аматорський вокальний ансамбль «Яблуневий цвіт», що діє при Кривоколінському закладі культури. Його учасники з любов’ю відтворюють мелодії, що йдуть крізь покоління, і зберігають скарби народної творчості. Їхній спів – історія України, що оживає в кожному звучанні, це тепло рідної землі, яке торкається серця.
«Яблуневий цвіт» має глибоке коріння, що живиться любов’ю до пісні та рідної землі. Його історія розпочалася 9 березня 1999 року, коли було створено хор із такою ж мелодійною назвою. Перший виступ відбувся в Чеснополі, де 22 учасники з натхненням дарували слухачам народні й авторські пісні. Відтоді колектив став невід’ємною частиною культурного життя, бере активну участь у святах, урочистостях та важливих подіях громади, зберігаючи традиції й передаючи їх від серця до серця.
Його невтомним керманичем є Віктор Баранов – людина, яка спрямовує колектив уперед, надихає та об’єднує. Завдяки його відданості та професіоналізму ансамбль зберігає високу виконавську майстерність і дарує слухачам справжнє мистецтво. Важливу роль у його житті відіграє й завідувач сільського клубу Василь Довжук – активний помічник і надійна опора артистів, який завжди поруч, аби підтримати, допомогти й розділити радість творчих здобутків.
У 2010 році хор здобув почесне звання народного самодіяльного колективу – заслужене визнання його багаторічної творчої діяльності. За цей час він понад 150 разів виходив на сцену, даруючи слухачам тепло української пісні. Талановиті голоси лунали не лише на місцевих святах, а й далеко за межами села. У Звенигородському районі колектив став окрасою Дня села у Водяниках, а в Бродецькому Катеринопільського району – частиною яскравих культурних подій.
На тривалому творчому шляху «Яблуневий цвіт» завжди знаходив підтримку в небайдужих людей. Щирими меценатами колективу стали Володимир та Лілія Мовчани, які неодноразово допомагали хору: придбали сценічні костюми, фінансували поїздки, а ще подарували чудову можливість насолодитися красою Львова. Це був особливий подарунок для них. Окрім того, добродійники презентували колективові чайний сервіз – символ теплого родинного кола, у якому живе й розквітає народна пісня.
Нещодавно «Яблуневий цвіт» розпочав новий розділ своєї історії, перетворившись на ансамбль української пісні. Сьогодні в його складі лише 11 учасників, адже багато хто з колишнього гурту, на жаль, відійшов у вічність. Проте пам’ять про них живе в мелодіях, які й далі звучать, наповнюючи серця співаків і слухачів теплом рідної пісні. Колектив, як і раніше, зберігає народні традиції, передаючи нащадкам, і продовжує своє творче служіння її величності українській пісні.
Нині він готує онлайн-годину пам’яті під назвою «Герої не вмирають». Під час заходу лунатимуть музичні твори, присвячені полеглим героям-односельцям: Артемові Жовтобрюху, Володимирові Кімлику, Олександрові Захарченку, Анатолієві Півтораку, Олександрові Стасюку та Андрієві Сікалу. Адже Герої не вмирають, а вічно живуть у наших спогадах, піснях і серцях.
«Ми висловлюємо щиру подяку меценатам Володимиру та Лілії Мовчанам за їхню безцінну підтримку, а також директору Центру культурних послуг Володимирові Тарану та методистам за плідну співпрацю, допомогу в складанні програм і надання коштів для розвитку колективу, – каже Віктор Баранов. – Їхня допомога дає можливість нам нести пам’ять про наших героїв і продовжувати творчу діяльність».
Як цвіт яблуні, який щороку розцвітає, додаючи світла й тепла помислам, так і музичний колектив, відроджений, продовжує дарувати слухачам українську пісню. І нехай його голоси лунають у вічному музичному колі, наповнюючи світ добротою, надією й спогадами про тих, хто дав нам змогу жити під мирним небом. «Яблуневий цвіт» – символ того, як пісня й пам’ять зберігають найцінніше: любов до рідної землі й вічну вдячність Звитяжцям. Тим, які нині боронять святу українську землю. Тим, душі яких сивими журавлями злетіли в піднебесся.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
