Вісті Черкащини Мужність і людяність на фронті: досвід військового медика з Тального
Станіслав Волощук з Тального служить у Збройних силах України з початку повномасштабного вторгнення. Він пройшов шлях від піхотинця до військового медика, щодня рятує життя побратимів, підтримує команду й наголошує на важливості підготовки як військових, так і цивільних. Його історія – поєднання мужності, професіоналізму та людяності на фронті.
Від піхотинця до медика
25 лютого 2022 року Станіслав добровільно прийшов до військкомату. За плечима він мав кілька років служби під час АТО, тож його загальний військовий досвід сягнув дев’яти років. Спершу воював у складі піхотного підрозділу третьої штурмової бригади, а після травми коліна та встановлення імплантату продовжив службу вже як бойовий медик.
«На початку 2024-го я працював на Авдіївському коксохімі. Там було багато поранених – іноді до 30 за добу. Важкі випадки трапляються постійно», – розповідає він. Чоловік служив на Бахмутському, Авдіївському, Харківському напрямках, а також у Луганській та Донецькій областях.
Щоденні будні та виклики
День військового медика насичений і непередбачуваний: чергування, виїзди за пораненими, навчання новобранців та постійне вдосконалення власних навичок.
«Навчання постійно: ми практикуємося самі й навчаємо інших. Навіть коли здається, що «сидимо на ротації», роботи вистачає», – пояснює Станіслав.
Особливо складними є випадки масивної кровотечі. «Алгоритм MARCH допомагає врятувати людей: 60–70 % поранених виживають завдяки турнікетам. Потім накладаємо бандажі, тампони, обов’язково переоцінюємо стан поранених», – каже він. Важливо діяти швидко, адже неправильне застосування турнікета чи вентиляції може коштувати життя.
Зміни у війні пан Станіслав відчуває на власному досвіді: «Зараз війна стала більш технологічною: активне використання дронів, ФПВ, новітня артилерія. Це зовсім інший фронт».
Кумедне й людяне на фронті
Попри важкі умови війни, побратими знаходять час для гумору. «Ми завжди жартуємо, хоч іноді наш гумор плоский і не для сторонніх. Але саме він допомагає зберегти дух», – усміхається військовий медик.
Відпочинок для нього – спорт і психологічне розвантаження. «У нас є спортзали, смуги перешкод. Приїжджають масажисти, відбуваються концерти. Я сам тренер з вільної боротьби, займаюся з новобранцями», – розповідає Станіслав.
Не менш важливою є підтримка родини та волонтерів: горіхи, сухофрукти, домашні страви – маленькі радощі, що допомагають відновити сили й відчути тепло дому навіть на передовій.
Командна робота та побратимство
Для нашого співрозмовника особовий склад – не лише військовий підрозділ, а й простір підтримки та взаємоповаги. «Команда починається з командира й побратимів. Знаєш, що в будь-якій ситуації тебе підтримають», – наголошує він.
Різниця у віці не стає на заваді дружбі та професіоналізму: самому Станіславу – 53 роки, а головному сержанту – лише 23. Попри це, стосунки залишаються теплими й довірливими. «Усі командири починали з солдатів, тому добре розуміють, як підтримувати підлеглих», – додає військовий медик.
Підготовка цивільних та ветеранські простори
Пан Волощук наголошує на важливості підготовки цивільного населення. «Навчання тактичної медицини, навички виживання, правильне поводження з пораненими – усе це може врятувати життя. Усі бояться, і це нормально, але навчання дає впевненість», – пояснює він.
Для нього ветеранський простір «Фортеця життя», що в Тальному, – не лише місце відпочинку, а й можливість реабілітації та розвитку. Станіслав пропонує проводити там тренінги, спортивні та психологічні заходи. «Там можна навчати молодь і ветеранів, давати знання та підтримку, щоб люди ставали на ноги після служби», – додає він.
Нагороди та визнання
За службу Станіслав Волощук удостоєний Лицарського хреста добровольця та Хреста доблесті Білецького. Одну з нагород він отримав після того, як під вогнем намагався вивести трьох поранених: двоє вижили завдяки його діям, одного, на жаль, врятувати не вдалося.
Післяслово
Історія військового медика з Тального – свідчення того, що сила війська тримається не лише на зброї, а й на людяності, знаннях і взаємній підтримці. Його шлях засвідчує: мужність і професіоналізм поєднуються з командним духом та любов’ю до родини, а саме це допомагає вистояти на фронті.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
