Вісті Черкащини 
Молитва, праця, підтримка: як церкви ПЦУ Тальнівської громади підтримують військових
Вони не тримають у руках зброї, але щодня ведуть свою боротьбу – працею, турботою, теплом своїх сердець. У Петропавлівському й Мошурівському храмах ПЦУ Тальнівської громади, де лунає молитва, горять свічки не лише для віри, а й для фронту. Волонтери виготовляють окопні свічки, невтомно плетуть сітки, готують смачні та поживні страви – усе, що зігріває й додає сил нашим захисникам.
«Учора я передав засоби маскування волонтерці Яні Сич у Черкаси, звідки вони вирушать далі – на Курський напрямок, – розповідає отець Андрій Гаргат. – Також для бійця – повербанк і рюкзак. Кошти на це частково зібрані з церковних пожертв, частково – мої власні. Нещодавно на фронт доправили автомобіль, хоча моя заслуга в цьому незначна. Уся подяка належить нашому землякові Богданові Мазненку, який є для мене і багатьох інших джерелом натхнення. Його історія вражає своєю відданістю та незламністю».
Ця людина дії не любить гучних слів, але справами доводить свою відданість Україні. Народжений у Заліському, вихований у Мошурові, Богдан Васильович добре знає, що таке відповідальність перед своєю землею.
Сьогодні він керує кількома підприємствами, серед яких БМГФОДК «ПЗ «БОРИСФЕН» та ТОВ «ГРІМТЕХ», і залишається кінцевим вигодонабувачем компанії, зареєстрованої в Борисполі. Однак не лише бізнес визначає його шлях. Підтримка ним армії – це не разові акції, а постійна й продумана робота. Богдан Мазненко спонукає до дії інших, допомагає, об’єднує навколо себе небайдужих.
«Колишній офіцер, який з перших днів війни став на захист країни, – розповідає Андрій Васильович. – Добровольцем вирушив обороняти Київ та прилеглі території. Під час боїв отримав поранення, місяць лікувався в Україні, а потім, для подальшого відновлення ноги, звернувся до медиків Латвії. Там почав свою волонтерську діяльність, яку продовжує й в Україні. Заснував благодійний фонд, співпрацює із закордонними партнерами й розробляє РЕБи та дрони. Я вже бачив один із них – «Бройлер» називається. Закордонні партнери фінансують ці розробки, але ж безпілотники потребують реалізації. Однак чим більше людей про це дізнаються, тим більшими будуть вкладення».
Для підтримки українських бійців іноземні інвестори закуповують автомобілі та безкоштовно передають їх до фонду Богдана Васильовича, звідки вони потрапляють до військових. Попит на такі транспортні засоби великий, тому черга на них суттєва.
«До мене звернувся боєць з Мошурова, який повідомив, що його підрозділу на Покровському напрямку для виконання бойових завдань вкрай необхідний автомобіль, і придбати його самотужки неможливо, – говорить Андрій Гаргат. – Тому я звернувся до благодійного фонду за допомогою. Богдан Мазненко не відмовив».
Автомобіль пригнали з Нідерландів, а священник забрав його з Києва до Тального. Місцеві майстри підремонтували його, і в неділю мошурянин забрав транспортний засіб до місця служби. За словами отця Андрія, Богдан Васильович і надалі обіцяє допомагати з усіма запитами. Варто зазначити, що це непросте завдання, адже автомобілі підбирають спеціально для бійців. Зазвичай вони потребують позашляховиків.
«Я вважаю за честь мати такого друга й однодумця, – підкреслює наш співрозмовник. – Його підтримка та відданість справі ніколи не залишали сумнівів. Вона проявляється не лише в словах, а й у діях, у готовності завжди допомогти, коли це найбільше потрібно. Його відданість справі й сила духу надихають на нові досягнення й не дозволяють зупинятись навіть у найскладніші часи».
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
