Молоде подружжя з Тального не опускає руки та вірить у перемогу
Діна та Олег Білі вже 6-й рік поспіль займаються вирощуванням овочів. Кажуть, опановували цю справу самотужки. Щось не виходило – робили висновки і йшли далі. Тепер вони, хоч і не мають спеціальної освіти, пов’язаної з аграрною справою, можуть дати фору досвідченим знавцям у вирощуванні помідорів, перцю, баклажанів та інших овочевих культур. Щоб отримати гарний врожай, кажуть, потрібно купувати тільки якісне насіння, яке гарно сходить і потім добре родить.
Страшна звістка про війну спершу, як зізнається подружжя, вибила землю з-під ніг. За вікном весна – треба починати працювати, висівати у теплиці придбане ще восени насіння:
– Певний час ми вагалися, чи потрібно взагалі щось починати: на 90%, здавалося, що ні, і тільки на 10%, що треба братися до роботи. Була апатія, опускалися руки. Вийшов з хати – походив: це б і дерева підрізати, і позагрібати. Робота до рук не йшла. Не було ніякої ясності, – розповідає Олег. – А потім одного знайомого зустрів з Павлівки, який вирощує овочі, другого. Вони казали, що починають садити. Їхні слова стали мотивуючими.
Допомагає в роботі, як пояснює подружжя, і те, що намагаються менше переглядати новини, гортати стрічки у соцмережах – не зациклюватися на цьому. Телефон відкладають до вечора. Тільки тоді можуть подивитися, що й де відбулося.
Разом з господарями заходимо до теплиці. Двері сюди відчинені – день видався дуже теплим. Висіяний перець, ще невеличкий, зеленіє у спеціальних «касетах» і тішить око. Його тут кілька тисяч. Цього року, кажуть Білі, садитимуть усього потроху: огірки, помідори, кабачки, баклажани, картоплю і не тільки. Крім того, чекають і на добрий врожай ароматної полуниці. Тож як постійним їхнім клієнтам, так і всім, хто захоче посмакувати свіжими овочами від Білих, не варто хвилюватися – врожай, дай, Боже, збиратимуть і продаватимуть на базарі.
– Мій батько якось говорив, ще його бабка казала: «Війна війною, а пшеницю сіяти треба, бо їсти треба буде щось», – каже Олег.
Ольга ОСІЯНЕНКО