Молода тальнівчанка розповіла, чому обожнює свою професію

При виборі майбутньої професії інколи люди переступають через свої здібності та інтереси і йдуть отримувати ту освіту, яка їм доступна, або яка гарантує хороший заробіток і подальше працевлаштування. Але є ще й ті «романтики», які крізь усі поради і заборони вміють зберегти своє справжнє покликання і призначення. Це щасливі люди. Безсумнівно, професія вихователя в дитячому садочку для справжніх «романтиків». Тут немає гонитви за великим заробітком, або ж легкою працею. Виховання дітей на початку життя – непросте завдання, а отже, вихователем можна працювати, без перебільшення, тільки за покликом серця.
32-річна Юлія Цимбал з Тального вже 11-й рік працює в дитячому садку «Берізка». Саме стільки років вона дарує тепло і любов своїм маленьким вихованцям. Головне, каже, – щиро любити дітей.
Юлія Валеріївна родом із села Піщана, що на Тальнівщині. Після школи, втупила в Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, де закінчила магістра початкової освіти.

– Коли я почала працювати, чесно кажучи, спочатку були сумніви в тому, чи зможу я. Тяжко було спланувати роботу та знайти підхід до кожної дитини, коли їх в групі більше 20-ти. Кілька разів задавала собі питання: чому я обрала саме цю професію? Чому саме діти? Відповідь завжди одна: я люблю дітей і професію обрала за велінням серця. Не уявляю себе на іншій роботі, – розповідає Юлія Валеріївна. – Я не шкодую про свій вибір. Це був мій вибір.
Вихователь – дивовижна професія. Як каже Юлія Цимбал, ще один її плюс в тому, що вона дає можливість заглянути в країну дитинства.
– Хоч «всі ми родом з дитинства», але ми дуже швидко забуваємо цей чарівний світ, не розуміючи навіть власних дітей, – продовжує співрозмовниця. – А він набагато цікавіший, безмежний і багатший, ніж світ дорослого. Вихователю потрібно вміти і хотіти проживати дитинство з кожною дитиною, бачити світ її очима: дивуватися, пізнавати, вчитися. Для мене, по-перше, бути вихователем – велика відповідальність. Треба розкрити кожну індивідуальність, бо розумію, що від того, як пройде дитинство людини залежить її подальше життя. По-друге, бути вихователем – це радість. Я бачу, як росте малюк, як він змінюється, чого досягає, як з кожним роком він стає розумнішим. Коли я бачу посмішку дитини, переконуюсь, що працюю недарма. І нарешті, хіба в усіх професіях доступно бути любимою, шанованою, зразком для наслідування, ідеалом? Виховательці це цілком доступно, все залежить тільки від неї.
Кожному вихователю потрібно мати підхід не тільки до дитини, а й до батьків. Як вдається налагоджувати спілкування з батьками? – цікавлюсь.
– На мою думку, якщо вдалось налагодити контакт з дітьми, викликати в них довіру, то й батьки ставляться з довірою. Я відкрита перед усіма, можу говорити з батьками на будь-яку тему. Зрозуміло, що люди всі різні, в кожного свої думки і переконання. Я розумію батьків, які залишають свою рідну кровинку з самого ранку і забирають тільки ввечері. Вони хочуть бути впевнені, що їхня дитина не просто під наглядом, а перебуває у теплих надійних руках. Пам’ятаю своїх вихователів, які мене завжди намагались заспокоїти, коли вередувала, нагодувати, коли категорично відмовлялась, обіймали, коли я плакала. Це одні з найприємніших спогадів. Тепер я їх розумію, – каже.
Також Юлія Валеріївна розповідає, що діти зараз дуже допитливі. Все навчання проходить в ігровій формі. Для цього треба дуже багато матеріалу. Разом з колегами вишукують нові методики, щоб можна було цікаво і доступно все подати.

– Працювала на групі разом з вихователями Ольгою Анатоліївною Максимчук і Надією Віталіївною Гранковською. Робота з цими людьми – це одне задоволення. Це професіонали своєї справи. Дякую їм за допомогу і чудову співпрацю, – додає.
Нещодавно Юлія Цимбал випустила старшу логопедичну групу. Зізнається, що важко прощатися з дітками, яких взяла ще малюками, бачила, як вони дорослішають, вчаться дружити, розуміти і поважати один одного. Але водночас вона радіє, що з нового навчального року до неї знову прийдуть ясельнята.
«Я – вихователь і пишаюсь цим, адже життя присвячую дітям», – каже Юлія Цимбал.

Катерина КІХТЕНКО