Вісті Черкащини Молода керівниця осередку культури на Тальнівщині відроджує традиції у селі та залучає молодь до творчості
Заліський клуб на Тальнівщині ожив із приходом молодої завідувачки Мар’яни Кочмар. Вона відкриває нові можливості для односельців, надихаючи їх співати, танцювати й творити. Її невтомна енергія та віра в те, що кожен має унікальний талант, стали поштовхом до змін, яких давно чекало село. Тепер тут завжди людно: діти й дорослі охоче долучаються до занять, а сільське життя наповнюється подіями, що згуртовують.
Дівчина народилася й виросла в Заліському, де закінчила дев’ятирічну школу. Згодом вступила до Богуславського коледжу, обравши спеціальність «Правознавство». Пізніше здобула вищу освіту в Державному університеті інфраструктури та технологій. Обидва заклади закінчила з відзнакою, отримавши червоні дипломи. Однак життєві обставини склалися так, що за спеціальністю вона не працювала.
Мар’яна – людина з чуттям до прекрасного, і це стало визначальним у її рішенні очолити сільський будинок культури. Хоча вона нещодавно почала працювати на цій посаді, їй було цікаво випробувати себе в новій ролі, зрозуміти, як вона впорається з обов’язками та чи сподобається їй ця діяльність.
«Мене завжди зачаровувала українська автентична народна пісня та культура в цілому. Відчуваю глибокий трепет у душі, коли чую ці мелодії, – зізнається вона. – Навіть важко сказати, звідки береться це почуття».
Ця глибока емоційність, яку викликає культура, знаходить відображення в людських стосунках. «Мене глибоко надихають людська доброта та щирість, а особливо дитячі усмішки й зацікавлені погляди, коли вони поринають у справу, яка їм до душі, – ділиться Мар’яна. – У такі моменти я відчуваю справжнє захоплення».
Мама Наталія Вікторівна та бабуся Галина Петрівна є надійною опорою для Мар’яни. Вони не лише підтримують її в усіх починаннях, але й беруть активну участь у роботі клубу. Наталія Вікторівна, зокрема, має чудовий голос і радує односельців своїм співом.
У своїй новій ролі дівчина активно реалізує власні ідеї та плани, що сприяють розвитку культурного життя села. Її обов’язки охоплюють організацію різноманітних видів і жанрів самодіяльності та народної творчості. Вона також виявляє та розвиває здібності мешканців, підтримує культурні ініціативи, а також займається іншими важливими справами. Мар’яна радіє, що на цьому шляху відчуває підтримку рідних та односельців. Усі їхні поради вона цінує і бере до уваги.
Сільський клуб став справжнім життєвим центром для дітей та молоді, де панують дружба й творчість. Завідувачка з натхненням і захопленням робить усе можливе, щоб заповнити прогалину, що утворилася внаслідок закриття школи. Її починання – майстер-класи, благодійні ярмарки, спортивні та інтелектуальні змагання, а також щирі розмови – не лише спрямовані на розвиток творчих здібностей молоді, а й на формування здорових звичок, що сприяють активному та позитивному способу життя.
У Заліському минулого листопада відбувся благодійний ярмарок, у якому взяли участь майже всі мешканці села. Зібрані кошти – 13 тисяч – ще не перераховані. Очікують звернення про допомогу від воїнів-земляків. Наразі планів щодо використання цих грошей немає.
Під час бесід у клубі Мар’яна обговорює з дітьми різноманітні теми, включаючи й питання війни. Разом вони розмірковують над долею України, її історією та значенням подій, що відбуваються в країні, виявляючи доросле та розумне ставлення до цих складних питань.
У цих розмовах особливо важливо чути думки молоді, адже вони формують майбутнє. Це спонукає героїню нашої оповіді ділитися своїми переживаннями та мріями: «Мені боляче дивитися, як молодь покидає країну. Я мрію про те, щоб кожен українець мав можливість реалізувати себе на батьківщині. Наші села – це душа України, і я хочу, щоб вони процвітали, – говорить наша співрозмовниця. – Вважаю, що підтримка наших захисників і волонтерів – наш спільний обов’язок».
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
