Вісті Черкащини 
Молодь, діти й громада: історія виховательки з Тального, яка надихає на зміни
Професія вихователя часто здається простою лише на перший погляд. Збоку може здатися, що робота у дитячому садочку – це лише ігри з малечею та прогулянки на свіжому повітрі. Насправді ж за щирими дитячими посмішками стоїть велика відповідальність, терпіння і любов до своєї справи. Саме так про свою роботу говорить жителька Тального Марія Нікітенко – вихователька закладу дошкільної освіти №2 «Берізка», активна громадська діячка та голова Молодіжної ради при Тальнівській міській раді.
Марія вже дванадцять років працює з малечею. Вона зізнається, що її професія – це значно більше, ніж звичайна робота. «Часто батьки жартують: «Та ви ж тут просто постійно граєтесь». Але дитячий садок – це далеко не лише про ігри, – розповідає вихователька. – Це розвиток, виховання, навчання, формування характеру і перших життєвих навичок».
Любов до дітей, за словами співрозмовниці, з’явилася ще у дитинстві. Вона пригадує, що змалку звикла піклуватися про молодших. «Я завжди чудово ладнала з молодшими від себе дітьми. Напевно тому, що з п’яти років бавила свого молодшого брата. У шкільні роки мала багато захоплень, а професія вихователя допомагає реалізувати багато дитячих мрій. Адже вихователь – це й аніматор, і конфліктолог, і фотограф, і актор, і психолог, і навіть багатодітна матуся», – усміхається вона.
Найбільше у своїй роботі Марія цінує дитячі емоції – щирі, безпосередні й справжні. «Обожнюю бачити їхні посмішки та чути дитячий регіт. По секрету скажу: мені дуже подобаються активні діти, яких зазвичай всі називають розбишаками. Ті, що і в калюжу застрибнуть, і на дерево полізуть. Такі собі «Петрики П’яточкіни». Хоча з ними й найважче – вони потребують багато енергії від вихователя, адже їхню активність потрібно спрямувати у правильне русло», – говорить наставниця.
За 12 років роботи у неї назбиралося чимало історій, які могли б стати основою для справжніх педагогічних мемуарів. «Я інколи думаю, що кожному вихователю варто писати власні спогади. Цікавих історій дуже багато», – ділиться вона. Однак одна з таких історій стала для Марії справжнім випробуванням.
– Якось одна дівчинка на прогулянці підбігла до мене і вручила свій молочний зубчик. Попросила зберегти його до вечора, бо вона хотіла покласти його під подушку для зубної феї. На жаль, я загубила той зуб. Для п’ятирічної дитини це була справжня трагедія, а для мене – ще більша, бо я бачила її сльози через втрату довіри. Довелося самій ставати «зубною феєю»: писати листа і передавати його разом із солодощами. Дуже сподіваюся, що не стала причиною дитячої психологічної травми, – з усмішкою згадує вихователька.
Окрім педагогічної діяльності, Марія активно бере участь у громадському житті. Нині вона очолює Молодіжну раду при Тальнівській міській раді. «Я завжди була активною людиною. Люблю дізнаватися щось нове і знайомитися з людьми. Ще до створення Молодіжної ради громади мене запросила Лариса Барановська відвідати засідання Ради молоді Профспілки працівників освіти та науки України в Черкасах. Там настільки цікаво говорили про права працівників і відчувалася справжня єдність, що після повернення захотілося зробити щось подібне і в нашій громаді», – пригадує співрозмовниця.
Разом з однодумцями їй вдалося організувати раду молодих освітян. «Щиро вдячна Ларисі Михайлівні за підтримку. Без неї нічого не вдалося б. Радію, що й нова голова профспілки Лариса Слиновенко також підтримує молодь і знаходиться з нею на одній хвилі».
Що робить Молодіжна рада
Марія пояснює, що Молодіжна рада – це консультативно-дорадчий орган, який допомагає налагоджувати діалог між молоддю та місцевою владою. «Наше головне завдання – досліджувати потреби молодих людей віком від 14 до 35 років у громаді, а потім передавати їхні пропозиції та ідеї органам місцевого самоврядування», – говорить вона.
«Дуже круто, що в нашій громаді є молодіжні центри, де працюють дійсно зацікавлені працівники. Особливо ціную співпрацю з Юлією Москаленко – методисткою з молодіжної роботи та сертифікованою молодіжною працівницею, яка завжди підтримує ініціативи молоді та надихає на нові проєкти», – додає Марія.
Разом із тим вона переконана: змінювати громаду можна лише власними зусиллями. «Мало просто хотіти змін і чекати, що хтось інший їх зробить. Якщо хочеться чистоти у громаді – потрібно самому вийти та прибрати. Усе починається з маленьких кроків».
Вона також наголошує, що діяльність ради є добровільною. «Жоден член Молодіжної ради не отримує коштів. Ми працюємо на громадських засадах, хоча багато людей помилково думають, що це оплачувані посади».
Одним із важливих напрямів роботи є опитування молоді. «Ми вже організували кілька опитувань, щоб зрозуміти потреби молодих людей у громаді. Наразі також триває нове анкетування. Воно займає всього кілька хвилин, але допоможе зрозуміти, що саме потрібно молоді».
Крім цього, члени Молодіжної ради активно долучаються до різних ініціатив. «Беремо участь у заходах громади, проводимо майстер-класи, інколи виступаємо ведучими на подіях. Також долучалися до благодійного ярмарку, організованого центром «Спорт для всіх» та Молодіжним центром».
Нещодавно Марія провела творчий майстер-клас із виготовлення брошок. «Ідею запропонувала спеціалістка Молодіжного центру, яка випадково дізналася про моє хобі. Було цікаво спробувати пояснити іншим те, що зазвичай роблю сама. І дуже приємно було бачити захват в очах учасників, коли вони побачили власноруч зроблені вироби», – розповідає дівчина.
За словами Марії, подібні заходи важливі не лише через творчість. «Тут навіть не про самі вироби. Це про живе спілкування, релакс, позитив і згуртованість, які зараз дуже потрібні».
Натхнення вона знаходить у спілкуванні з людьми. «Нові знайомства завжди надихають. Дуже важливо іноді виходити зі своєї «бульбашки» і просто спостерігати за світом».
Поєднувати роботу, громадську діяльність і творчість Марії допомагає саме любов до своєї справи. «Для мене це спосіб відновлення. Коли енергії стає забагато – я спрямовую її у громадські активності».
Серед найбільших мрій – мир і можливість подорожувати. «Найбільше мрію про закінчення війни. І дуже хочу колись поїхати на відпочинок у наш Крим, піднятися на вершини Кримських гір».
На завершення Марія звертається до молодих людей громади.
– Не бійтеся, не сумнівайтеся і не соромтеся. Об’єднуйтеся, адже лише разом і з підтримкою можна створювати справжні зміни. Зараз є багато можливостей для реалізації ідей. Наприклад, Український молодіжний фонд проводить грантові конкурси для молоді. Варто просто зробити перший крок.
Історія Марії Нікітенко – приклад того, як одна людина може поєднувати любов до дітей, творчість і бажання змінювати свою громаду. Бо справжні зміни, як вона сама говорить, завжди починаються з маленьких кроків.
Аріана НЕСТЕРЕНКО
