Вісті Черкащини «Місцевий піп втік із села та забрав ключі від московської церкви»: у Тальянках на Тальнівщині громада села прийняла рішення перейти до ПЦУ
► Невловимий Джо із Тальянок
24 червня у Тальянках на Тальнівщині за ініціативи сільської громади відбулися збори, на яких вирішували питання переходу місцевої церкви московського патріархату до ПЦУ. Збори відбулися у актовій залі Тальянківського коледжу, де зібралося близько 300 осіб. Благочинний Тальнівської громади Андрій Гаргат прибув із священниками, які відбудовують Православну Церкву України у селах Тальнівщини: отець Максим із Петропавлівського храму, отець Володимир із Майданецького, отець Володимир із Кривих Колін, отець Андрій із Лоташевого, отець Михайло із Веселого Кута та Лащової. Слід зазначити, що Андрій Гаргат є волонтером та військовим капеланом і ще у 2014 році відстоював нашу честь та державу на Майдані з отцем Андрієм Грищенком з Лоташевого.
Громада села надала слово благочинному Андрію Гаргату:
– Насамперед, я б не хотів, щоб ви вважали, що я із своїм духовенством приїхав до вас у село, щоб зробити роздор. Ми не можемо бути на стороні одного священика чи іншого, у нас в Україні є дуже багато віросповідань, яким люди обирають шлях іти до Бога. Але у даній ситуації, яка склалася у нашій державі, я вважаю, що ми маємо прийняти рішення чи повинна бути у нас така церква, на даний час її юридична назва Українська Православна Церква, вона повністю підпорядкована московському патріархату. Ми повинні бути на стороні правди, і правда в тому, що на нас напала російська федерація, багато років вони тримали нас у залізному кулаці, навіть, коли ми отримали свою незалежність, тоді вже мова пішла про незалежність не тільки держави, а й церкви. Я не хочу сьогодні засудити жодну людину, яка є віруючою Української Православної Церкви, адже в першу чергу людина йде до Бога, а те, що людиною там маніпулюють – це вже гріх, тих людей, які цим займаються. Сьогодні, коли їхав на ці збори, у Мошурові біля хреста стояла жіночка, молода вдова, їй ще 20 років немає, а її чоловік пів року тому віддав своє життя за всіх нас. Двоє діток залишилось, їх вбив російській православний солдат, благословенний православним священиком на священну війну. Філія тої церкви є тут, на жаль, вона є і у вашому селі, але це не є російська церква, це є українська церква, просто вона тимчасово окупована московським патріархатом.
Перед голосуванням староста села Тетяна Гудзенко виступила із промовою:
– На ситуацію, яка склалася сьогодні, я, як посадова особа впливати не можу, тому права голосу у мене немає. Я щиро вірю, що отець Іоан (отець, який проводив службу у Тальянках в церкві УПЦ), прислухається до думки громади, адже тільки в єднанні наша сила.
На збори сам отець Іонан не прибув, спочатку жителі села викрикували, що він захворів, а потім, що він взагалі зараз не в селі, тому, де знаходиться отець зараз – невідомо. Місцеві жителі вже більше року чекали, коли священик перейде до ПЦУ, на що у відповідь чули: «Звичайно перейдемо, після Пасхи точно». Але минуло багато часу і терпець жителів урвався, вони зібралися громадою та вирішили зайнятися цим питанням самостійно. Журналісти поспілкувались із жителями Тальянок, які розповіли, про те як отець обманював громаду:
– Як розпочалось повномасштабне вторгнення, ми просили його, щоб він перейшов до ПЦУ, він обіцяв, клявся перед церквою, що він перейде. Пройшло більше року, а окрім обіцянок нічого не було. Ми зрозуміли, що він не збирається переходити, слухати громаду, тому ми зібралися зробили збори згідно закону, – розповідає місцевий житель Олександр.
За перехід до ПЦУ проголосували майже всі жителі села, лише один чоловік утримався та одна жінка була проти. Поширена проблема, коли люди літнього віку не розуміють, яку важливу роль відіграє церква, тому проти того, щоб відбувався перехід. За словами жінки, вона ходить у Православну Українську Церкву і її не цікавить, якого вона патріархату. Але 98-річна жителька Марія, прийшла на збори та голосувала за перехід церкви до ПЦУ:
– Я ходила до цього до УПЦ, але я за те, щоб ми перейшли до ПЦУ, щоб я могла зі спокійною душею ходити до нашої церкви.
По закінченню голосування, люди збунтувалися та вирішили, що їм необхідно забрати сільське майно із церкви. Згідно закону цього вони зробити не можуть та як виявилось, ключі є тільки у отця Іоана, якого не було у селі. Крики та незадоволення людей продовжувались, людей цікавило питання скільки часу доведеться чекати, щоб прийти на службу вже до Православної Церкви України. Благочинний Андрій Гаргат заспокоїв присутніх, що ця процедура займе не пів року, як викрикували із натовпу місцеві, а 2-3 місяці. Якщо за цей час не знайдеться священик, благочинний пообіцяв, що сам буде приїжджати та проводити службу. Поки у церкву не можна буде заходити, жителям виділять куточок біля церкви надворі. З цим жителі погодились та почали пропонувати варіанти, як все ж таки забрати майно із церкви та дійшли до такої думки:
– Потрібно все опломбувати та прийти разом із Іваном Івановичем (отець Іоан) та з допомогою ревізійної комісії зробити перерахунки та конфіскувати майно, – кажуть місцеві жителі.
До ПЦУ ще не перейшли і не поспішають це робити: церква у Легедзиному, дві церкви братів Бардецьких у Тальному (район автостанції, та Нової пошти), церква у Лісовому та Кобриновій Греблі. За словами Гаргата із цими церквами ще потрібно працювати:
– Ми наголошуємо усій громаді, зайнятися цим питанням та задуматись над тим, що ви тримаєте зв’язок з церквою, держава якої нас винищує.
Світлана РАШЕВСЬКА
