Мешканка Тальнівщини прожила в щасливому шлюбі 51 рік
Нині молодь досить просто ставиться до подружнього життя: сьогодні познайомились, завтра одружились, а через пару днів розійшлись. Звісно, не всі, але часто так буває. Ольга Павлівна Півторак, мешканка Кривих Колін на Тальнівщині, вихована на інших принципах. Тих, що сповідували наші бабусі: довго зустрічались, довго придивлялись і довго жили душа в душу. Познайомившись із своїм обранцем Василем Степановичем Півтораком у 1966 році, одружились аж у 1972-му. І 51 рік прожили, мов на одному диханні. На жаль, два роки тому чоловік помер. Але залишив дружині прекрасний спільно нажитий в любові та гармонії спадок: 3 дітей, 6 внуків і двох правнуків. Попри тяжку втрату коханого чоловіка, жінка знайшла в собі сили залишитись життєлюбкою, адже є ради кого жити. Нині мріє ще й правнуків поодружувати. «Правнучці, щоправда, лише 4 місяці, – каже, – але так хотілося б дожити до її весілля»!
Народилася наша героїня 30 липня 1950 року у Калинополі (раніше Катеринопіль) в багатодітній сім’ї. Після школи працювала на текстильному комбінаті в Молдавії (нині Молдова). Там закінчила технікум комунального господарства. В 1972-му, після одруження, переїхала разом з чоловіком до його родини в Криві Коліна на Тальнівщині. Там вони й прожили разом свої найщасливіші роки: збудували та облаштували власний дім, народили дітей, всім дали вищу освіту, господарювали, працювали, раділи внукам.
Ольга Павлівна працювала секретарем голови колгоспу, потім у банку, згодом листоношею і, насамкінець, вагарем при радгоспі.
Василь Степанович ще в Катеринополі вивчився на тракториста. Поки Ольга Павлівна була в Молдавії, відслужив у армії, освоїв у столиці бджільництво. Згодом весь час працював у колгоспі, радгоспі на різних посадах, закінчив Мліївський радгосп-технікум садівництва, Уманський інститут сільського господарства, працював бригадиром, садівником, рільником, головою профкому в радгоспі.
У 1973-му році в подружжя народилась донька Наталія. Здобула фах еколога, жила та працювала на Хмельниччині, зараз мешкає в Києві. В 1980-му з’явився на світ син Іван. Робить електромеханіком, живе на Хмельниччині. В 1984-му Бог подарував їм Людмилу. Працювала в торговельному секторі, жила в Києві, зараз біля матері, працює логістом на підприємстві. Всі вони мають по двоє дітей. Найстарша подарувала ще й внуків.
Своє покликання зараз Ольга Павлівна вбачає у вихованні внуків. Порядкує по господарству та живе успіхами дітей.
30 липня цій прекрасній жінці виповнюється 75 років. Побажаємо їй щастя, здоров’я, поваги від людей, тепла від родини, довгих років життя у мирі та благополуччі! Хай буде все добре!
З повагою редакція газети «Новий Дзвін»