Вісті Черкащини Мешканка села на Тальнівщині випікає торти й «вирощує» дивовижні зефірні квіти
Кондитерські вироби – це не лише джерела легких вуглеводів, а й запорука гарного настрою протягом усього дня. До слова, часом вони не лише усолоджують шлунок, а ще й приносять естетичне задоволення.
Як звичайні тістечка, торти, десерти, цукерки й букети із зефіру стають витворами мистецтва й чи все солодко в цій професії розповіла нашому виданню кондитерка з Леґедзиного, що на Тальнівщині, Олена Ріпко.
У «солодкий світ» вона потрапила давненько. Відколи себе пам’ятає, найкращим місцем для неї була кухня, де ще змалечку допомагала куховарити мамі й бабусі. Тоді ж із захватом листала книгу Дарії Цвек «Солодке печиво», розглядала фотографії десертів, читала опис необхідно інвентарю (який на той час був недоступний!) і мріяла, що колись зможе й сама приготувати щось смачне і красиве.
Свій перший кондитерський виріб Олена вже й не пам’ятає, оскільки це було дуже давно. Каже, що пече багато: «Зазвичай, коли бачиш новий цікавий рецепт, відразу кортить втілити його в життя. Тому й готую різноманітні десерти: класичні, мусові, 3d-торти, тістечка, еклери, макаронс, безе, тістечко «Павлова», цукерки корпусні й нарізні. Дещо з них я відмовляюся готувати. Наприклад, яскравий торт «Червоний оксамит», тому що в ньому забагато червоного барвника, небажаного для споживання, особливо дітьми».
Торти жінка випікає як за класичними, перевіреними роками рецептами, так за новими, узятими з просторів інтернету. Коли береться за роботу, її кухню заполонює справжня феєрія запахів і смаків. «Згідно з технологією, торти виготовляю поетапно, – розповідає вона. – Спочатку випікаю коржі й готуються начинки. Згодом торт збираю, і у холодильнику він стабілізується. Опісля наношу фінішне покриття й паралельно готую декор».
Його різноманіття вражає уяву! Дитячі тортики кондитерка, зазвичай, прикрашає імбирними пряниками із зображенням улюблених героїв мультфільмів. Жіночі – зефірними або кремовими квітами, декором з вафельного паперу. Чоловічі оздоблює імбирними пряниками та шоколадом. «Зазвичай замовники самі вирішують, який декор має бути. Іноді цей вибір довіряють мені, – каже пані Олена. – Тоді включається в роботу моя фантазія. Щоб торт мав вишуканий вигляд, складаю в уяві загальну картинку, добираю гармонійні кольори й відтінки, продумую дрібні деталі». Три роки тому майстриня спробувала зробити зефір. «Спочатку це були звичайні завитки. Та і якість зефіру, який я робила з допомогою ручного міксера, мене не влаштовувала. Тому ризикнула й купила кухонну машину KENWOOD, – говорить вона. – З того часу я потрапила у світ зефірної флористики, у який укладаю свою душу, який приносить і насолоду, і втому, і силу-силенну переживань. Замовлення бувають різні за об’ємами й побажаннями. Найбільший зефірний букет, який я робила, був у діаметрі 45 см».
Окремий головний біль – це пакування й доставка зефіру по Україні та за її межі. Зазвичай посилки доїжджають неушкодженими, хоча й трапляються непередбачувані ситуації.
«Щоб стати професіоналом своєї справи, – вважає кондитерка, – потрібно мати величезне бажання творити, отримувати задоволення від роботи, дарувати радість й естетичну насолоду своїм замовникам. А ще – мати терпіння, старанність і швидкий розум, не боятися експериментів і труднощів, а також бути чесним із замовниками, використовувати тільки якісні продукти. У трендах 2024 року – орієнтація на здорове харчування, натуральні органічні солодощі й шоколад».
У пані Олени, як і в будь-якої людини, на майбутнє багато мрій, планів та бажань. Найзаповітніші – Перемога й Мир. Як вони настануть, тоді все в усіх українців буде добре.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
