Вісті Черкащини Мелодія життя: викладачка Тальнівської школи мистецтв 50 років життя віддала музиці
Тамара Вельгун – піаністка з великим серцем. Уже 22 роки вона навчає дітей музики в Тальнівській школі мистецтв. У затишному кабінеті, де пахне нотами й творчістю, ми слухаємо її спокійний голос. Півстоліття мисткиня віддає музиці. Під час нашої розмови вона згадує свої перші уроки, зміни в її музичному світі й ділиться мудрістю, зібраною за роки роботи. Життєвий шлях Тамари Костянтинівни Вельгун (Головко) – це мелодія, сповнена викликів і натхнення.
Народилася вона в Тальному, у родині Єлизавети та Костянтина Головків. Мати працювала вчителькою біології у середній школі №4, батько – інженером-технологом на цукровому комбінаті. З дитинства дівчинка захоплювалася читанням і малюванням.
«Спершу навіть думала стати художницею, адже малювання приваблювало мене своєю красою та безмежними можливостями для самовираження, – розповідає Тамара Костянтинівна. – Проте музика також відігравала важливу роль у моєму житті. Я із задоволенням слухала по радіо класичні твори й народні пісні. На жаль, у рідному Тальному не було можливості навчатися ні малюванню, ні музиці. Але в 1964 році сталася щаслива подія: при будинку культури цукрового заводу відкрилася музична студія, де навчали гри на фортепіано. Оскільки мій батько працював на підприємстві, мене записали туди, і так почався мій музичний шлях».
Ольга Михайлівна Махеня, перша вчителька Тамари, була не лише чудовим педагогом, а й талановитою піаністкою. Вона виступала на концертах як соло, так і в дуеті зі своїм чоловіком, трубачем, який викладав теоретичні дисципліни у студії.
«Два роки під керівництвом Ольги Михайлівни я опановувала основи гри на фортепіано. Коли моя вчителька переїхала до іншого міста, студію, на жаль, закрили, – згадує пані Тамара. – Проте я не втрачала надії продовжити навчання. Коли через рік у Тальному відкрили музичну школу, це стало великим святом для всього міста. Тоді попит на музичне навчання був величезним».
Тамара Костянтинівна зберігає в пам’яті теплі спогади про своїх викладачів – справжніх професіоналів та ентузіастів. Засновник і перший директор Тальнівської музичної школи Іван Власович Кондратюк – надзвичайно талановита, енергійна й привітна людина – зібрав колектив молодих випускників Уманського музичного училища, які внесли новий подих у культурне життя міста. Важливим аспектом стало також придбання чудових музичних інструментів – роялів та піаніно найвищої якості, які й досі слугують учням і викладачам.
«Особливо вдячна своїй вчительці фортепіано Жанні Василівні Кондратюк. Вона не лише чудово викладала, а й розуміла кожного учня, знаходила індивідуальний підхід та пробуджувала інтерес до музики, – продовжує пані Тамара. – У 1970 році відбувся перший випуск Тальнівської музичної школи, і я мала честь отримати свідоцтво номер 1. Того ж року вступила до Уманського музичного училища на фортепіанний відділ. Коли я закінчувала останній курс, Івана Власовича перевели на посаду завуча в Уманське музичне училище. Зрозуміло, що його дружина переїхала разом з ним. Тоді він запропонував мені працювати з учнями, яких навчала Жанна Василівна, двічі на тиждень».
Для юної викладачки це був новий життєвий виклик. Незважаючи на хвилювання, вона погодилася. Жанна Василівна детально описала кожного учня, вказавши на їхні сильні й слабкі сторони. Однак Тамара запам’ятала лише позитивні якості. Усі недоліки вона приписала власній недосвідченості, тому докладала максимум зусиль для покращення вмінь учнів. Згодом усі успішно склали академічний концерт, що принесло вчительці велике відчуття радості.
Після десяти років роботи в Тальнівській музичній школі Тамара Вельгун вступила на музично-педагогічний факультет Київського національного педагогічного університету. Столиця завжди манила її своїми культурними можливостями – філармонією, оперним театром, виставками та концертами. Після закінчення університету отримала направлення на роботу в Кримську Автономну Республіку, де 24 роки пропрацювала викладачем фортепіано й концертмейстером.
«Мій наступний етап – Євпаторійська дитяча музична школа мистецтв – престижний заклад з давніми традиціями та високими викладацькими стандартами, – зазначає наша співрозмовниця. – Мені пощастило працювати з талановитими викладачами, у яких я навчалася. Ці знання досі допомагають мені в професійній діяльності».
У 2012 році, з огляду на сімейні обставини, Тамара Костянтинівна Вельгун повернулася до Тального, де продовжила працювати викладачем у реорганізованій школі мистецтв. Нині вона навчає 10 учнів гри на фортепіано та 6 – на синтезаторі.
«Незважаючи на 50 років педагогічної діяльності, я не втрачаю любові до своєї професії, – говорить викладачка. – Переконана, що залучення дітей до мистецтва – надзвичайно важлива справа, адже воно допомагає їм пізнавати світ, розвиватися духовно та виражати свої емоції. Музика – це важливий засіб розвитку особистості, який збагачує людину, допомагає краще пізнати себе й навколишній світ. Тому я вважаю свою роботу значущою і ціную кожну можливість поділитися з дітьми своєю любов’ю до Її Величності Музики».
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
