Мав за честь представляти Україну: Ігор Новицький про свою участь у Глобальному форумі продовольства та сільського господарства

Про питання війни в Україні, світову продовольчу безпеку, зміну клімату, локалізацію виробництва продуктів харчування, підтримку стійких ланцюжків поставок, гендерну рівність і права молоді говорили учасники форуму «Global Forum For Food And Agriculture (GFFA) 2024», у якому взяв участь депутат Черкаської обласної ради, делегат від України й молодих фермерів усіх країн світу Ігор Новицький.

В інтерв’ю газеті «Новий Дзвін» Ігор Валерійович розповів про свою робочу поїздку в Німеччину.

Розкажіть про форум, що проходив у Берліні. Чому він такий важливий?

17-20 січня 2024 року в Берліні відбувся форум під назвою «Продовольчі системи для нашого майбутнього: об’єднання зусиль заради нульового голоду у світі». [Нульовий голод – стан суспільства, коли жодна людина має достатньо їжі, щоб ніколи не відчувати голод. Прим. редакції]. Форум проводиться щорічно Федеральним міністерством продовольства та сільського господарства Німеччини під час роботи виставки «Зелений тиждень». Він – найбільший майданчик у Європі, де обговорюються ключові питання глобального розвитку сільського господарства й аграрної політики. У цьому поважному зібранні беруть участь міністри сільського господарства 61 країни й президенти найбільших харчових асоціацій світу. Їм необхідно зрозуміти, за якими напрямами працювати, щоб до 2030 року подолати голод у світі, забезпечити всі права людей, їх доступ до нормального харчування. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), 828 мільйонів людей – або 10 відсотків населення світу – щовечора лягають спати голодними. Викорінення голоду й недоїдання – одне з найважливіших завдань нашого часу.

Хто представляв Україну на окремому Міжнародному форумі молодих фермерів (International Young Farmers Forum) – частині Глобального Форуму?

«Аграрний Давос». Саме так інколи називають форум, що недавно відбувся в Берліні. Його я відвідав на запрошення Федерального міністерства продовольства та сільського господарства Німеччини. Мав за честь представляти на форумі Україну.

Розкажіть про групу молодих фермерів, з якими ви працювали?

На International Young Farmers Forum з’їхалося 20 представників Німеччини, США, Італії, Нової Зеландії, Японії, Домініканської Республіки, Конго, Уганди, Норвегії, Грузії, Зімбабве, Кенії, Південно-Африканської республіки, Непалу, Бразилії та інших.

Кожен – експерт в агрогалузі, з власним бекграундом, здобутками й викликами. [Бекгрáунд (від англ. background — «тло», «задній план») — це інформаційний матеріал, який надає необхідні відомості про профіль роботи певного підприємства, його продукцію та послуги, історію створення, розвитку тощо. Прим. редакції]. Одні імпортують сільськогосподарську продукцію, другі – експортують. Треті, щоб зменшити голод через перенаселення планети, на своїх фермах застосовують технологію ярусного вирощування рослин. Інші аграрії поділилися досвідом, як вирощувати врожаї в посушливому кліматі. Упродовж цих днів ми обговорювали питання війни в Україні, світову продовольчу безпеку, зміну клімату, локалізацію виробництва продуктів харчування, підтримку стійких ланцюжків поставок, гендерну рівність і права молоді. Представники всіх країн написали спільну декларацію, яка була представлена на Глобальному форумі.

Які цілі Ви ставили перед собою? Чи вдалося їх досягти?

У рамках щорічного Глобального форуму продовольства та сільського господарства (GFFA) в Берліні я зачитав спільну заяву від імені молодих фермерів 20 країн світу з усіх континентів. Її слухали міністри сільського господарства 61-ї країни та 12 високопоставлених представників міжнародних організацій. Спільний голос молодих фермерів став частиною глобального діалогу щодо сільського господарства та продовольчої безпеки. Він прозвучав не просто від українця, а від імені всього світу й перед усім світом. Над цим важливим документом працювали місяць до форуму й три дні з самого ранку й до ночі під час його проведення. Я прагнув зафіксувати в ньому критично важливі для України речі. На щастя, їх підтримали всі. Отже, я вважаю, що цілі моєї поїздки досягнуто.

Розкажіть про ключові тези звернення.

По-перше, війна в Україні, конфлікти на Близькому Сході й в Африці – реальність, що змінює майбутнє. Тому важливо вирішити нагальну проблему: під час війни заборонити продаж сільськогосподарської землі великим корпораціям. Коли ж уряди дозволяють такі продажі, значить вони крадуть майбутнє в молодих фермерів на десятиліття. По-друге, не може бути обмежень для транспортування продовольства в зони конфліктів і з них. Не може бути торгівельних та інших бар’єрів, щоб не позбавити людей права на їжу та належне харчування. По-третє, нам терміново потрібна підтримка ООН й усіх міжнародних організацій для надання технічної й фінансової допомоги з розмінування сільськогосподарських земель. Самотужки ми з цим не впораємося. Окрім цього, аграрії стикаються й з іншими проблемами: зміною клімату, використанням відходів виробництва, забезпеченням стабільних ланцюжків постачання продукції та належних умов для проживання людей у сільській місцевості. Необхідно підтримувати малих і середніх фермерів. Декларація оприлюднена на сайті Глобального форуму харчування.

З ким Ви зустрічалися на цьому форумі? Які наслідки для нашої країни від цього заходу та які ваші подальші кроки?

Після оприлюднення заяви я зустрівся з Федеральним міністром сільського господарства Німеччини Джемом Оздеміром і передав йому напрацьований разом з колегами пакет документів. Посадовець упевнений, що за молоддю – майбутнє. Тому пообіцяв, що всі наші пропозиції розглянуть на засіданні уряду й надішлють колегам з інших країн, щоб у подальшому ці ідеї лягали в основу сільськогосподарських реформ.

У ході предметної розмови виявилося, що з німецькими партнерами маємо одну спільну мету: досягти нульового голоду та кращої якості харчування до 2030 року. І все ж аграріїв обох країн хвилюють власні проблеми. Німців – зменшення використання пестицидів та збереження якості сільськогосподарських ґрунтів, ціни на паливо, збереження квот та екологія. Українців – виживання, розмінування полів та відсутність бар’єрів для експорту продукції за кордон. Попри всі відмінності, я відчув світову підтримку, тому вдячний за допомогу німецькому народові й німецькому урядові за солідарність з Україною.

Зустрічався з депутаткою німецького Бундестагу Клаудією Гайке Мюллер. Із січня 2023 року вона – парламентський державний секретар Федерального міністра продовольства й сільського господарства. Я розповів, що Україна вирощує стільки агропродукції, що її вистачає, щоб нагодувати всіх українців та ще 400 мільйонів людей у світі. Цю основну думку прагнув донести до співрозмовниці. Звичайно, говорили ми й про війну. Я розповідав, як на українських фермерів впливають перекриття кордонів, торгові бар’єри, інші перепони, пов’язані з постачанням харчової продукції на всі ринки світу. Пояснив, що ні в якому разі не можна обмежувати експорт з України ні квотними, ні податковими, ні іншими бар’єрами. Намагався донести до пані Мюллер переконаність малого й середнього фермера в Україні, що запуск реформи з 1 січня 2024 року й концентрація землі в розмірі 10 тисяч гектарів на одну юридичну чи фізичну особу під час війни неможливі. Чому? Немало фермерів сьогодні захищають Батьківщину, багато господарств окуповані, ще не всі деокуповані землі придатні для сільськогосподарських робіт. Тому сьогодні немає ресурсів в українського фермера, щоб викупити цю землю. Доносив до пані Мюллер думку, що Україні потрібна допомога всіх країн світу для розмінування полів.

Що вразило найбільше в роботі з колегами з інших країн?

На Берлінському форумі мене вразила підтримка України не лише на словах, а й на практиці. Увесь Вільний світ з нами! Усім відомо, що сьогодні Україна стоїть на передовій боротьби за світ вільних народів та знаходиться серед тих, хто відстоює світовий порядок. На полі битви точиться боротьба між добром і злом. Людство розуміє, що продовольство – не зброя, що Україна здатна нагодувати багато людей у світі. Тому всі прогресивні країни світу запевняють, що допомагатимуть нам стільки, скільки це буде потрібно. Сподіваюся, що так і буде. Дякую своїм колегам за чуйність і здатність співпереживати, вміння й бажання підтримати мою країну в час воєнного лихоліття. З такою потужною підтримкою та згуртованістю ми здобудемо перемогу! Слава Україні!

Наталія ГОЛОВЕЦЬКА

Читайте також: Повернули плащаниці та обігрівач: московський патріархат зі скандалом і грабунком покинув церкву у Вишнополі