Вісті Черкащини «Мав сталеве серце і честь українця»: на Тальнівщині попрощались зі стрільцем, який загинув на Бахмутщині
18 липня Тальнівська громада на Черкащині прощалась із загиблим захисником Олексієм Костянтиновичем Рибаковим. Провести в останню путь Героя прийшло чимало людей: родичів, побратимів, знайомих та просто жителів громади. Усі вони прийшли вшанувати пам’ять полеглого бійця.
Народився Олексій Констянтинович 24 лютого 1974 року в місті Шахти Ростовської області. Чоловік виростав сиротою. Начався в Уманському професійно-технічному училищі № 9 за спеціальністю плиточник. Із 1998 року Олексій проживав у Романівці на Тальнівщині, де зустрів своє кохання – Наталію. У 2000 році молодята побрались, згодом у них народився син Валентин. Ще трьох синів чоловік прийняв під свою опіку.
– Олексій був безмежно радий, що у нього є власна родина. Був уважним до дружини, в любові виховував дітей, адже сам знав, як це зростати без батьківського тепла. Він ніколи не відмовляв у допомозі односельцям: чи то заготовити сіно, чи порубати дрова, чи допомогти поратися літнім людям на городі. А ще чоловік був майстром на всі руки, – зазначив у промові міський голова Василь Сідько.
Та все змінилося через повномасштабну війну в Україні. 22 квітня 2023 року життя чоловіка повністю змінилося. Його було призвано на військову службу. 12 липня 2023 року стрілець Олексій Рибаков загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області.
– В останньому прощанні із романівцями військовий говорив «Я за вас усіх горою буду там стояти!». Що відгукується тепер у серцях односельців тяжкою тугою і болем. Він, як і тисячі інших героїв-захисників дійсно стояв там за нас усіх, – додав Василь Петрович.
На прощання прибув командир бригади, у якій служив загиблий військовий, полковник Анатолій Стуженко.
– Для нашої бригади – це велика втрата. Загинув простий українець, захисник, який жив мирним життям, виховував своїх дітей. Але коли прийшла загроза Україні, його сім’ї, домівці, громаді – він узяв зброю і пішов захищати найцінніше, що у нас є: землю, сім’ю, дітей. Воїн, який мав сталеве серце і честь українця. Не ховався за спинами своїх дітей, взяв зброю і захищав. Його батальйон знаходиться в одному із найважчих місць. І зараз його побратими знову стоять, і ніч сьогодні була дуже тяжкою. Шановна громадо, не забувайте, якою ціною достається перемога і свобода нашого народу. Пам’ятайте цю сім’ю, просту українську сім’ю. Всі ми перед нею у великому боргу. Всі – влада, громада, церкви. Якщо ви ходите в російську церкву, купляєте там свічку, і з кожної цієї свічки копійка йде на те, щоб викувати кулю, яка вбиває наших хлопців. І той, хто ходить не в нашу церкву, то є ворог України. Це той, хто коли прийдуть вони, буде заходити у ваші будівлі і казати «Цей був українець, він ходив в українську церкву, він боровся за Україну». Звертаюсь до чоловіків – не ховайтесь за спинами своїх дітей чи хворих батьків, бо нас стає там менше, а ворог суне. І тільки тоді, коли ми об’єднаємось і станемо гуртом до боротьби – ми переможемо. Воювати важко. Кожного дня у нашій бригаді є поховання, але хлопці всі стоять, як леви. На всіх напрямках наші черкащани не віддали жодного клаптика землі і не відступили. Але якою ціною… Пам’ятайте це! Слава Україні! – зазначив командир.
У загиблого військового Олексія Костянтиновича Рибакова залишилась дружина та чотири сини.
Редакція газети «Новий Дзвін» висловлює глибокі співчуття рідним та усім, хто знав Олексія. Ми у вічному боргу перед ним та його родиною. Вічна та світла пам’ять Герою!
Тая АГАВЕРДІЄВА
Читайте також: Полковнику ніхто не пише: за що був заохочений поліцейський зі Звенигородки Ігор Голота?
