Масниця 2022: коли святкуємо, традиції, обряди, прикмети

Масниця – своєрідне прощання з зимою та вітання весни. Свята, схожі на це, існують в різних країнах світу, але саме в Україні століттями створювалися унікальні традиції та обряди.
Коли святкуємо
Масниця – свято, дата проведення якого щороку змінюється. Пов’язане воно з Великим постом та Великоднем. Масниця завжди припадає на останній тиждень перед Великим постом, який 2022 року почнеться 7 березня. А тому святкувати, веселитися і їсти млинці ми будемо від 28 лютого до 6 березня.
Свято Масниця має стародавнє коріння, а основні традиції його святкування з’явилися на території сучасної України ще в дохристиянські часи.
Масляна чи Масниця: як правильно
Серед українців часто можна зустріти дещо змінену назву свята «Масляна» («Масляниця»). З’явилася вона на початку 60-х років XX століття, коли Україна входила до складу СРСР. Саме тоді його після довгої заборони знову дозволили святкувати, але замінили деякі українські традиції російськими. Наприклад, замість українських вареників почали вживати російські млинці.
Правильно ж називати це цікаве свято «Масниця». Чому саме так? Тому що в давнину цього тижня їли тільки «масні» продукти: масло, сир, вареники з домашнім сиром. Масниця вважалася суто жіночим святом, а тому її часто ще називали «Бабським тижнем». В деяких регіонах України навіть до сьогодні збереглися й інші назви: «Колодій» (через традицію прив’язувати дерев’яну колодку до руки хлопця, який не одружився за рік), «Сиропуст», «Сирний тиждень».
Традиції українського святкування
Обрядів на Масницю існувало чимало і часто вони були суто регіональними. Але спільним для всіх вважалося значення події: люди намагалися якнайкраще «провести зиму» та «зустріти весну», щоб весь рік був щасливим і врожайним.
Кожен день тижня Масниці мав особливе значення, також існували окремі традиції та обряди:
Понеділок – «зустрічали Масницю» святковим столом із солодощами, створювали крижані гірки, а також робили опудало з соломи (саме воно символізувало Масницю);
Вівторок – проводилися гуляння, на які традиційно збиралася молодь, хлопці загравали з дівчатами, каталися разом з гірок, їли святкові страви (це дійство носило назву «заграш»);
Середа – увесь день проводили в частуваннях, а тому його називали «лакомка»;
Четвер – каталися на конях, закликали весну і проганяли зиму геть, молодь часто будувала фортеці зі снігу, ділилася на окремі групки (захисників та тих, хто нападає);
П’ятниця – якщо чоловік вже був одружений, цього дня він йшов до своєї тещі і пригощав її варениками, а пізніше млинцями;
Субота – за святковим столом збиралися всі родичі, їли, співали пісень та веселилися;
Неділя – цей день ще називали «прощеним», тому що потрібно було попросити пробачення за всі погані вчинки у близьких та рідних.
Досить розповсюдженим обрядом на Масницю був «колодій». До рук хлопців, які не одружилися цього року, прив’язували символічну дерев’яну колодку. Щоб її зняти, потрібно було відкупитися.
Ще одним традиційним українським обрядом було ряджання (переодягання). Зазвичай переодягали одну дівчину у Масницю (зиму). Спочатку її запрошували до хати, пригощали, співали пісень і танцювали. А потім виганяли до сіней (коридору). На її місце запрошували іншу жінку, яку переодягали в дідуся. Вона була символом Великого посту.
Що їсти і ставити на стіл
Традиційно на Масницю українці подавали на стіл сир та масло. В усіх регіонах готували вареники з домашнім сиром. Також серед популярних страв були: молочні каші, налисники з сиром (які потім змінилися на популярні сьогодні млинці), солодощі та запіканки. Кожен регіон славився своїми автентичними стравами.
Масниця святкується напередодні Великого посту, а тому весь тиждень не дозволялося їсти м’ясні продукти. На стіл ставили масло, молоко, сметану, рибу, сир та яйця. Заборонялося запрошувати гостей в неприбраний будинок, а тому зранку господині готували оселю до свята.

tsn.ua

Читайте також: Свято-Троїцька церква