Маски-шоу в білому домі

► Із сесії районної ради

Такого ще не було: більшість депутатів районної ради дізналися, що на 3 квітня скликається чергова сесія районної ради, в останній момент. Здається, законом передбачені зовсім інші строки. Однак не так уже й рідко у нас закон згадують лише вибірково і лише коли керівництву це вигідно.

Хоча, по правді кажучи, не зрозуміло, чому так довго телилися. Адже поточних питань назбиралося вже більше сорока. З них наважилися винести на розгляд лише 25, та й більшість їх – суто формальні. Щось тут не так.

Ця підозра ще більше посилюється, коли врахувати, що із 34 депутатів прийшло лише 18. На абсолютній межі кворуму. Достатньо одному-двом утриматися при голосуванні чи висловитися проти, як гаплик – питання провалене. На превелике щастя для головуючої, якраз ті обранці, що не бояться висловити й аргументувати свою думку, надто пізно дізналися, що скликається засідання, і не встигли на нього прибути.

Щоб не бути голослівним, назвемо прізвища депутатів, незвиклих танцювати під начальницьку дудку. Отож, не прибули О. Пилипенко, І. Новицький, В. Синьогуб, В. Глухенький, А. Ковальов, О. Пасєка, С. Тульчинський… Переконливий ряд, правда ж? Важко позбутися враження, чому ж не побачили саме тих, хто тямить в економіці і не залежить від скандально відомого в районі та за його межами угрупування.

Найчастіше згадували про коронавірус і всі зодягли маски. Таке собі маски-шоу. Маски справді від вірусу, а ось все інше часто виглядало як шоу.

Ось приймають чергові звернення до найвищого керівництва країни. Ви хоч підрахуйте, скільки таких звернень ви жваво обговорювали, голосували і по скількох дочекалися, бодай, мінімального практичного результату. Прийняли не менше півсотні, і всі до одного попусту. Формальні відписки ще надають, але, щоб розглянути по суті, треба прочитати цілі томи й багатотомники звернень, які перетравити всі навряд чи по силі. Знайти у вищих ешелонах професіонала, який би вник і доповів по суті – це вже не по силі вам. Даруйте, не з білодомівською кебетою. Так що пишіть, пишіть далі, папір терплячий.

Або ще цільові районні програми, над якими хіба що кури не сміялися. На цей раз, прийняли щодо розвитку молочного скотарства в особистих селянських господарствах. Вже розвитком тваринництва в товарних підприємствах районна рада займалася на всю котушку, десь ухвалена нею програма підшита. Мав після проведеної роботи бути розвиток, от результат лише дуже засмучує: на фермах поголів’я після прийняття тієї програми не дораховується вже сотень голів, ратиць та хвостів. Черговий гучний задум обернувся тихесеньким пшиком.

Буде навіть дивно, якщо після втручання лідерів, обранців не доб’ють ще й особисті господарства. Ну така вже тальнівська практика: краще б районна рада не бралася. І це ж стосується не лише тваринництва, а буквально всього, включно з прийнятою програмою підтримки місцевих електронних ЗМІ, після прийняття якої місцеве радіо та студію «Альфа» одразу надовго заціпило. Цю особливість «Поле честі» підмітило ще чотири роки тому, сьогодні не зайве нагадати.

А на цей раз ще вносили зміни в програму «Турбота», про підтримку футболу, спорту взагалі, учасників АТО… Аж співати хочеться. Отієї, не забутої «Не сип мені сіль на рану».

Діла ідуть, контора пише.
А пише як не звернення, то програми розвитку.
Наслідки загальновідомі.

Валентин ГОРДЄЄВ
«Поле Честі»
Від 09.04.2020 №15 (1175)