Вісті Черкащини Мама трьох дітей з Тальнівщини пішла захищати країну
У ці важкі для нашої країни часи кожен патріотичний вчинок викликає захоплення та гордість. Одна з таких героїнь – 25-річна Юлія Томенко з Глибочка, що на Тальнівщині. Вона залишила спокійне життя, щоб стати на захист України й показала справжній приклад відваги. Виростала дівчина у звичайній українській родині. В дитинстві мріяла стати десанткою. Тому й життя підштовхнуло до війська.
– Я щаслива мама трьох чудових діток: Ярославчика, Веронічки та Андрійчика. Родина – це моє натхнення та сила. Вдома мене чекають мама, брат, сини та донечка. З нетерпінням очікують на моє повернення. Сім’я для мене головна мотивація в боротьбі за незалежність України, – каже військова.
Коли почалася повномасштабна війна, Юлія не змогла залишитися осторонь. Вона добровільно приєдналася до лав Збройних сил України, розуміючи, що її місце – на передовій. Вона пройшла всі необхідні тренування та підготовку, швидко освоїла військову справу і зараз захищає нашу Батьківщину від ворога у 150 бригаді.
– Побратими часто відзначають мою відданість, мужність, спритність, уважність і професіоналізм. Тому й дали позивне ім’я «Хитра». Пішла на фронт, аби захистити свою родину й усіх українців від ворога. З військовими налагодила відносини, а з часом спростувала міф, що жінка має сидіти вдома, – додає пані Томенко.
Аби хоч якось відволіктися від тяжких «буднів», дівчині допомагає спілкування з рідними й побратимами. Зі слів захисниці, умови де вона перебуває – чудові. Та й бригада дружня, весела, чудова, ніби велика сім’я.
– Найбільша моя мрія – Перемога України! Хочеться, щоб усі захисники повернулися нарешті додому до своїх рідних живими. Мрію повернутися додому до своїх дітей і знову бути просто мамою. Але поки війна триває я залишатимусь на фронті, продовжуючи боротися за майбутнє своїх дітей та своєї країни. Коли все скінчиться я спілкуватимуся про все на світі з мамою, гулятиму з братом. А також буду на зв’язку з побратимами, – ділиться Юлія.
Життя на фронті – це постійні виклики. Але захисниця не здається. Вона каже, що найважчим є не фізичні навантаження чи небезпека, а розлука з родиною. Кожна телефонна розмова з дітьми додає їй сили та впевненості в тому, що вона робить правильну справу. Її історія – це не лише про війну, а й про нескореність духу, силу волі та любов до Батьківщини. Вона втілює в собі всі ті якості, що роблять українців сильними й непереможними.
Зараз Юлія потребує необхідний пакет для першої медичної допомоги та деяке обладнання для служби. Героїня є для багатьох прикладом. Вона смілива, відважна, цілеспрямована. Щиро дякуємо Вам за наші спокійні ночі та тихі ранки. Бажаємо аби ваші мрії здійснилися і Ви нарешті повернулися додому до своєї рідні!
Хто бажає підтримати Юлію фінансово, кошти можна перерахувати на картку:
5168-7456-3286-1131 Томенко Ю.С.
Аріана НЕСТЕРЕНКО
