Людина мистецтва 48 років своєї трудової діяльності присвятила розвитку культури Тальнівщини - Вісті Черкащини

Людина мистецтва 48 років своєї трудової діяльності присвятила розвитку культури Тальнівщини

Людмила Григорівна Луняка 48 років вкладає свою працю, талант, вміння, енергію, творчий запал у  розвиток культури Тальнівщини. Життя у неї яскраве, як спалах блискавки та різнобарвне, як веселка після дощу, повне злетів, в яких розкривався її талант в атмосфері творчих талановитих особистостей. Коли вона виходила на сцену, хвилювала і збуджувала навіть  наглухо закриті серця. Прихильність публіки Тальнівського будинку культури вона завоювала відразу, коли прийшла сюди працювати після закінчення Київського державного інституту культури імені Корнійчука з благословення Олега Івановича Сошинського, який на той час завідував відділом культури. ЇЇ чекало рідне Майданецьке, бо вона навчалася у виші за направленням сільського підприємства. У своїй книзі «Дорога до парку» Олег Іванович згадує: «Її талант помітили всі й залишили працювати у Тальному».

– Людмила Луняка з 1987 по 2016 роки була директором Тальнівського районного Будинку культури, з 2016 – його художнім керівником. За цей період її роботи діяли 20 аматорських колективів, із них 2 об’єднання нараховувало 258 учасників. Вона організувала і зберегла 10 творчих колективів, з них 9 мають звання «народний», – розповідає нинішній директор Тальнівського БК Володимир Таран. – Працювати на такій посаді нелегко, іноді дуже важко, особливо в 90-х та пору перебудови діяльності закладів культури. Потрібно було понад усе любити свою роботу, мати вміння знаходити підтримку і порозуміння  як із працівниками БК та учасниками різних колективів, так і вищими керівними органами. Вишукуючи кошти з різних джерел, Людмила Григорівна проводила роботу із забезпечення матеріально-технічної бази: придбала костюми, апаратуру, меблі та інше.

Харизматична Людмила довгий час була солісткою народного аматорського вокального гурту «Джерела», який мав популярність не тільки на Тальнівщині, а й Черкащині. Вона працювала в колективі з майбутнім чоловіком Віктором Лунякою, Анатолієм Довганем, братами Олександром і Сергієм Стрекаловими, Сергієм Єргаковим. «Цю невисокого зросту, худеньку дівчину, яку глядачі назвали «тальнівською зіркою», – так писав про неї Олег Сошинський у своїй книзі «Дорога до парку», – неодноразово викликали на «біс» в Палаці культури «Дружба народів» міста Черкаси. А вона задовольняла бажання публіки. Співала знову і знову. Популярність її окрилювала, надихала, додавала сили, енергії. Вона працювала ще з більшим ентузіазмом. Адже визнання таланту допомагає людині розкритися  повною мірою, спонукає до творчих злетів та бажання працювати з більшою активністю і наполегливістю.  Тепер вона є солісткою народного аматорського вокального ансамблю української пісні «Ордана», з 2022 року призначена його художнім керівником. Де б не виступали колективи Тальнівського БК, їх радо приймають, вони отримують визнання та почесні нагороди: на сцені Черкаської філармонії, Києва, в Івано-Франківську та онлайн-конкурсах, які проходять за кордоном. Тисячі благодійних концертів дав БК для ЗСУ! Дякуємо всім колективам  за вашу велику і таку необхідну у воєнний час працю!

Людмила Луняка обожнює українські пісні з репертуару Софії Ротару. У Тальнівському БК вона мала зустріч зі знаменитостями: Ніною Матвієнко, Юрієм Рибчинським, Павлом Зібровим, Тарасом Петриненком. Навіть є фото з ними.

За самовіддану працю, внесок у розвиток культури в районі, за свою творчу діяльність неодноразово нагороджена Подякою Міністерства культури (2001, 2007, 2009 рік), обласного управління культури (2010, 2013, 2024) та місцевих органів влади (1989, 2011, 2012, 2017). У 2013 році отримала Диплом обласного фестивалю-конкурсу «Мамо рідна, ти моя молитва» та ювілейну медаль «Гордість Черкащини». У 2024 році – Почесну грамоту з області.

–Безмежно вдячна людям, які співпрацювали зі мною, підтримували, давали поради, допомагали матеріально Будинку культури, розвивали, примножували. Дякую Богу за те, що довелось працювати із заслуженим працівником культури Миколою Вовком. Вдячна мамі, що виховуючи мене із сестрою (батько зарання помер), дала освіту, – додає на завершення Людмила Луняка.

Добра, любові й краси Вам, Людмило Григорівно! Нехай кожен день вашого життя буде мирним, світлим і сонячним, дарує нові життєві перемоги. Нехай ніколи не згасає творчий вогник у Вашому серці!

Марія БІРЧЕНКО

Читайте також: Мерседеси, мільйони і статус інваліда: голова Черкаської облради очолює тренд серед чиновників-інвалідів

Читайте нас також в Telegram!

04.12.2024 14:28
Переглядів: 1544
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.