Вісті Черкащини «Люди вдячні, що їх не забули»: як депутати Тальнівської міськради допомагають під час війни
– Ми поїхали з дому, не взявши нічого, крім документів. Ось зараз у чому стоїмо – це й усі наші речі, – розповідає зі сльозами на очах жінка-переселенка у Здобутку, за освітою – медик, каже, могла б робити масажі. Її сім’я та ще 3 – всього 11 осіб – вирвалися з горнила війни. Каже, дуже вдячна за допомогу.
Війна – це спільне горе, а тому сьогодні так важливо дати людям, які пережили бомбардування, відчуття того, що вони не самі, що не залишились наодинці, що світло переможе темряву. А тому у Здобуток, а також і в інші села на Тальнівщині їздили депутати Тальнівської міської ради – возили продуктові набори людям, які дійсно потребують підтримки. Для цього вони контактували з адміністраторами у селах, адже ті, як ніхто, знають, кому допомога потрібна невідкладно, тут і зараз. На даний час вже забезпечили кількаденним запасом продуктів понад 500 сімей, на цьому не зупинятимуться.
Так, депутатка міськради Зоряна Шеремета їздила у Мошурів, Поташ, інші села. Каже, люди не стримували емоцій: «Плакали, розказували свої історії, як вони виїхали з регіонів, де йдуть бойові дії. Люди казали, що не очікували допомоги. Вони дуже задоволені, дякували», – розповідає вона.
Катерина Гресько каже, чути слова вдячності від людей – це те, що підтримує бажання діяти.
У Легедзине, Тальянки, Білашки та в Леваду їздила Наталія Гончар. Вона розповідає, дуже тяжко було на душі, коли спілкувалася з переселенцями, які зараз дуже далеко від рідного дому – з Бучі, Чернігова. Серце обливалось кров’ю, коли зайшла на подвір’я сільських жителів, у яких тато зараз на війні, а вони прихистили людей з гарячої точки: «Зі сльозами на очах, люди вдячні, що їх не забули», – каже Наталія Миколаївна.
– Люди дуже переживають за долю України, кажуть, усі їхні думки – про перемогу, її вони бачать у снах, з нетерпінням чекають, коли закінчиться війна, – каже Анатолій Комар.
У Зеленьків, Вишнопіль та у Павлівку Першу возив допомогу Микола Гурбич. Каже, робити це в такий час дуже важливо. Євгеній Безталанний розповідає, тримає зв’язок з адміністратором Здобутку, куди возив допомогу для переселенців.
– Були випадки, коли люди відмовлялися від продуктів, адже мають за що їх придбати, а тому просили передати їх тим, хто більше потребує, – каже Євгеній Юрійович.
Про співпереживання людей один одному, відмову від продуктів на користь інших, хто, фактично, не має крихти хліба, не кажучи вже про інші матеріальні речі, розповідає і Олексій Бойко: «Мені приємно допомогти людям в такий тяжкий момент, відчуваєш їхню вдячність, бачиш, що здивовані тим, що про них знають, не забули і допомогли в такий час», – каже він.
Ірина Заяць ділиться, що спілкувалася з переселенцями у селах, відвідала багатодітну сім’ю у Соколівочці.
– Люди реагували по-різному: чоловіки більш стримано, жінки йшли на контакт, – каже депутатка. – Мені 12-річний хлопчик з Харкова розказував, як його школу розбомбили, як у їхній дім влетіла ракета. Важко говорити про це.
До переселенців у Онопріївку, Павлівку ІІ, Соколівочку їздила з допомогою Анна Драгун.
– Ми тепер живемо у віддаленому селі, – пояснювали депутатці в Онопріївці, беручи пакети з продуктами. – Автобус не ходить, а поїхати в місто, щоб отримати допомогу там, у нас немає можливості. Дякуємо, що приїхали, привезли.
Не стоять осторонь загальнонаціональної біди і наші депутати-медики. Олег Солодько каже, їхнім святим обов’язком є допомагати людям. Тож і зараз підтримують людей, які відчули на собі жахіття війни. Олег Володимирович допоміг переселенцям, що працюють у лікувальному закладі, який він очолює, а також хворим, які перебували на той момент у лікарні: «Люди плакали, казали «Дякую», – каже Солодько.
Батьків з дітками, які приїхали на Тальнівщину з гарячих точок, а зараз були на лікуванні у Тальнівській лікарні, підтримала завідувачка дитячого відділення Олександра Назарук: «Ви знаєте, ми й досі тримаємо з ними зв’язок», – каже Назарук. Окрім цього, Олександра Михайлівна возила допомогу переселенцям, які зараз проживають у Майданецькому.
Ця гуманітарна допомога була сформована і доставлена у плідній співпраці депутата Черкаської обласної ради Ігоря Новицького з Всеукраїнською Аграраною Радою (ВАР), а також за постійної допомоги благодійних організацій у США, Хорватії та Польщі з якими співпрацює Новицький. 
Ольга ОСІЯНЕНКО
