Люди нашого краю - Вісті Черкащини

Люди нашого краю

Ми відкриваємо нову рубрику «Люди нашого краю», у якій спілкуватимемося з відомими жителями Тальнівщини. На сторінках нашої газети вони ділитимуться, якими шляхами йшли до успіху, своїми планами на майбутнє, думками та переконаннями. Переконані, що ця рубрика припаде вам, нашим читачам, до душі.

Першим нашим співрозмовником став директор Тальнівського будівельно-економічного коледжу Андрій Миколайович Андрющенко.


Довідка: народився 8 грудня 1976 року в м. Умань. Батько – викладач на той час Уманського сільськогосподарського інституту, мати працювала у фінансовій сфері. Закінчив Уманську школу-гімназію №2, у 1999 році з відзнакою закінчив Уманську сільськогосподарську академію за спеціальністю «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності». У 2000 році вступив в аспірантуру науково-дослідного інституту імені Шліхтера. У 2003 році проходив стажування та навчався, працював в університеті штату Пенсільванія в Сполучених Штатах (м. Стейт-Коледж). У 2005 році став заступником декана факультету «Економіки і підприємництва» в Уманському національному університеті садівництва, в 2011 році захистив дисертацію, отримав кандидата економічних наук. В 2014 отримав звання доцента кафедри економічної теорії. З 2014 року – директор Тальнівського будівельно-економічного коледжу. Був членом комісії комітету Верховної Ради з питань освіти і науки та одним із розробників Закону «Про предвищу фахову освіту» – закон, яким зараз користуються всі фахові коледжі (прийнятий у червні 2019 року).
– Андрію Миколайовичу, Ви очолюєте коледж з 2014 року. Скажіть, будь ласка, що вдалося за цей час?
– Перш за все, колектив з розумінням прийняв сучасні парадигми освіти, відійшов від старих стандартів. Ми зараз можемо говорити про те, що готуємо високоякісних кваліфікованих фахівців. Вдалося змінити, не зовсім так, як хотілося б, матеріальну базу: ми забезпечені теплом, водою, електроенергією. На даному етапі, слава Богу, немає проблем із фінансуванням. Нам вдалося оновити гуртожиток зсередини, є всі зручності: чисто, тепло, дотримуються всі санітарні умови, є гаряча та холодна вода. Сподіваємося, що буквально в серпні цього року закінчимо перекривати дах на першому корпусі (за кошти коледжу та руками працівників). У коледжі замінили систему опалення, поставили багато пластикових вікон. Дякуючи Володимиру Петровичу Мовчану, у нас є класи, обладнані мультимедійними проекторами, встановлені пластикові вікна. В цьому році ми вперше набираємо 11-класників, випускники шкіл ідуть до нас масово. Для того, щоб зробити їх навчання більш комфортним, ми б хотіли придбати сучасний комп’ютерний клас, але це дорого. У планах – оновити комп’ютерний клас, відкрити 2 нові спеціальності, зокрема, «Будівництво та експлуатація доріг, мостів та аеродромів». У нас для цього є всі умови, викладацький склад відповідний. Думаю, що в нас вийде це зробити.
– Які шляхи розвитку Тальнівщини Ви можете назвати?
– Хотілося б, щоб молодь, яка народжується, виростає, отримує освіту в Тальному, все-таки поверталася сюди після закінчення університетів. А для цього необхідно вирішити 2 ключових питання: перше – економічне, наявність робочих місць з відповідною заробітною платою, друге – наявність соціальної інфраструктури: хороші школи, дитячі садки, дай, Боже, колись басейн – так, щоб молоді батьки могли віддавати своїх дітей в музичну школу, щоб діти Тального могли розвиватися так само, як і в Києві, Львові, Запоріжжі чи в Харкові. Це два ключових питання, які на сьогодні пригальмовують розвиток в Тальному, де молоді майже не залишилося і знайти працівника, щоб мав відповідну кваліфікацію, все важче й важче. Для підтримки економічного розвитку треба говорити про залучення інвестицій, про створення позитивного податкового клімату. Сказати варто і про підтримку молодих бізнесменів, які тільки починають, місцевою владою, про залучення грантових коштів, які приходять до нас з Європи. Це ті питання, на які треба звернути увагу в першу чергу. Важливо залучати молодь. Якщо цього не буде зроблено в наступні 5 років, час буде втрачено.
Ще одним цікавим співрозмовником рубрики «Люди нашого краю» став начальник ПрАТ «Тальнівське АТП-17137» Накопюк Віталій Іванович.


Довідка: народився 7 лютого 1953 року в селі Онопріївка, Тальнівського району у сім’ї колгоспника. Батьки, Іван Никандрович та Ганна Павлівна Накопюки трудилися все своє життя у колгоспі. Має брата Анатолія, який працював водієм, нині на пенсії, учасник ліквідації наслідків ЧАЕС. З 1961 року навчався в Онопріївській середній школі, закінчив 8 класів. У 1968 році вступив у Житомирський автодорожній технікум на «Технічне обслуговування і ремонт автомобілів». Свою трудову діяльність Накопюк розпочав у серпні 1971 року слюсарем автоколони. З листопада 1972 року по 1974 рік перебував на військовій службі. У 1975 році одружився та наразі має трьох дорослих синів. В подальшому працював водієм, автомеханіком автотранспортного парку районного об’єднання «Сільгосптехніка» у Тальному, викладачем Тальнівської автошколи. З 1981 року по 1999 рік працював на посадах: головного інженера, начальника автооб’єднання 23115, начальника по експлуатації, головного інженера АТП 17137 у Тальному. У жовтні 1999 року був обраний головою правління ПрАТ «Тальнівське АТП-17137», де і працює на даний час. Має звання «Заслу жений працівник транспорту України».
– Віталію Івановичу, розкажіть, будь ласка, що вдалося зробити за час Вашого керівництва і що в планах?
– Ми зберегли нашу базу, яку маємо сьогодні. Хоч їй уже багато років і вона не в найкращому стані, але краще, коли старенькі люди можуть під’їхати на ринок чи в лікарню, коли дитина може доїхати до школи. Зараз займаємось перевезеннями пасажирів на міських та приміських маршрутах. Сьогодні курсують 4 міських автобуси і 9 приміських. Транспорт у нас старенький, тому часто ламається. Але мої працівники, патріоти своєї справи: швидко знаходять причини поломки, ремонтують, прокидаються ні світ, ні зоря – і відразу на роботу. У вихідні те ж саме. На території АТП ми облаштували свою власну заправку, де заправляємо автобуси самі. Купуємо пальне оптом, таким чином, економимо гроші, щоб кошти йшли на запчастини чи ремонт автобусів. Своїми силами облаштували їдальню, зробили ремонт. Тепер здаємо в оренду для додаткового доходу. Провели переговори з ТОВ «Турбо Плюс» – ліцензована компанія, яка проводить комп’ютерну діагностику та заключили з ними договір на облаштування станції техобслуговування. Зараз у нас працює їх представник, спеціаліст по цій частині. ТОВ «Турбо Плюс» винаймає у нас частину території і приміщення, у якому все облаштовують, привозять нове обладнання, тому найближчим часом діагностика буде вже на місці.
– Скажіть, яким Ви бачите майбутнє нашої громади?
– Кожного разу, з новими виборами президента сподіваюсь, що все піде на краще. Я прошу у Бога, щоб було краще. Тут прожив все життя і тут хочу доживати свій вік. Нікуди не їхати і нікуди не тікати. За все життя ні разу не був за кордоном і мене туди не тягне. Хочу, щоб мої діти не мали потреби виїздити закордон працювати, а залишались тут у гарній, процвітаючій Тальнівській громаді. Вже сьогодні серед молоді необхідно максимально популяризувати питання розвитку громад, залучати до активної участі у житті громад, надавати їм якомога більше можливостей висловлювати свої думки та бачення щодо перспектив та напрямів місцевого розвитку. Тому що саме молодь – це наше майбутнє. Окремо за наше підприємство можу сказати, що давно хочемо і плануємо придбати нові автобуси, які б гарантували високий рівень комфорту і безпеки в умовах дорожнього руху.

P.S.: Бажаємо Вам успіху! Хай все вдається, і навіть більше!

Ольга ОСІЯНЕНКО,
Катерина КІХТЕНКО

14.08.2020 09:00
Переглядів: 1089
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.