Культурна подія сезону: у Кривих Колінах показали благодійну виставу «За двома зайцями» та зібрали понад 64 000 гривень для ЗСУ

7 липня у Кривоколінському Центрі культури, духовності та дозвілля відбулася наймасштабніша культурна подія року на Тальнівщині – прем’єра вистави-перфомансу «За двома зайцями» за мотивами комедійної п’єси українського драматурга Михайла Старицького. Її протягом кількох місяців готували театральна студія «L-POZITIVE» спільно з працівниками Тальнівського будинку культури.

Цього дня у Кривих Колінах було людно увесь концертний зал був заповнений, усі глядацькі місця зайняті, понад 400 осіб прийшли та приїхали з Тального та навколишніх сіл на виставу. Ще за годину до початку дійства відбувся благодійний ярмарок, на якому всі охочі могли придбати різноманітні смаколики: випічку на будь-який смак, солодощі, льодяники та напої. Продавали також сувеніри та прикраси ручної роботи: на пам’ять можна було придбати різні браслетики, брелоки, патріотичні кольє із бісеру тощо. Готували лоти для благодійного ярмарку самі жителі села. Їм вдалося вторгувати 18600 гривень. Ці кошти передадуть адміністратору села Аллі Півторак. Поряд із ярмарком проходив виступ духового оркестру «Сурми Тальнівщини» під керівництвом Володимира Тарана. Музиканти разом із учасниками також збирали кошти для військових.

Вхід у залу відбувався теж за благодійним внеском, який кожен опускав у скриньку для коштів. Охочих подивитися виставу було скільки, що довелося доставляти ще ряди зі стільців, аби вмістити усіх. Із перших хвилин глядачі могли зануритися в атмосферу п’єси та ніби стати частинкою усього, що відбувається на сцені. Кожен міг відчути запах диму від вогню, який виносила Химка для Проні, коли та хотіла похизуватися перед Голохвастовим. Усім перехопило подих, коли у сварці Секлита розбила глечика прямісінько посеред сцени.

– Це була перша моя головна роль у такому проєкті. До того ж у мене був реквізит досить складний, адже потрібно було, щоб він димів. Саме під час вистави були невеличкі труднощі з тим, що папір не загорівся на другому моєму виході. Тоді я сильно хвилювалася, адже це мій головний реквізит. Під час виступу брав шалений адреналін і все пройшло як одна мить. А от після закінчення вистави була шалена гордість за себе і своїх колег, – розповідає виконавиця ролі Химки, Софія Чилій.

Також творцям постановки вдалося передати атмосферу старовинного Києва – його вулиці із бруківки, Андріївський узвіз і, звичайно, Андріївську церкву.

Реалістичними були також декорації тогочасного побуту родини Сірків та Лимарихи. Органічно доповнила сюжет музика: оригінальні впізнаванні мотиви пісень «В небі канареєчка», «Де ж ти був селезень» звучали поряд із сучасними українськими піснями. За музичний супровід відповідали троїсті музиканти та народне аматорське тріо «Дожниця».

Родзинкою програми стали хореографічні постановки, які підкреслювали певні моменти твору: наприклад, ласість Голохвастого до дівчат та грошей, пихатість Проні тощо. До кожної танцювальної постановки були вдало підібрані пісні. Наприклад танець, який показував, що Свирид Голохвастов ще той гульвіса відбувався під акомпанемент «Блюзу еротичних думок», його бажання розбагатіти підкреслила хореографія під пісню «Money, money, money», а надмірність та зверхність Проні Прокопівни зобразили у танці під пісню «Я просто королева».

Костюми для героїв готувалися завчасно, адже було необхідно дуже ретельно підійти до створення кожного образу, щоб максимально відтворити ту автентичну атмосферу. Пошиттям костюмів займалася швачка Євгенія Кухарська і її робота дійсно підкреслила характер кожного персонажа.

Слід також відмітити акторську гру. Хоча усі актори, задіяні у виставі – аматори, однак їм вдалося вжитися в роль максимально вдало. Максим Нишпора, який виконував роль Голохвастого, зміг відтворити той автентичний суржик, яким розмовляв його герой. Анна Накопюк, яка зіграла Проню, з точністю передала характер та емоційність свого персонажа. Людмила Якименко та Василь Довжук дуже яскраво зобразили сімейство Сірків. Українського колориту додала до вистави Тетяна Вовк у ролі Секлити. Загалом кожна, навіть епізодична роль, була виконана професійно і з душею.

– Спочатку страх трохи збивав мене, але потім я звикла і мені вже дуже хотілося виходити на сцену і я чекала своєї черги. Звичайно, я по максимуму намагалась відіграти свою роль, адже не хотіла підвести свій колектив та себе, адже в залі сиділи мої рідні і я хотіла, щоб їм сподобалось. Я рада, що глядачам сподобалась наша вистава і вони змогли хоч трішки відволіктися, – ділиться Анна Накопюк.

Після завершення театрального дійства глядачі у залі аплодували стоячи та із захопленням викрикували «браво», «молодці»! Серед глядачів був і міський голова Василь Сідько, який особисто привітав учасників із прем’єрою вистави:

– Сьогодні ми із задоволенням переглянули цю гарну, повчальну виставу. Це були захоплюючі півтори години. І я сподіваюсь, що всі винесли для себе урок із неї. Сьогодні ми зробили дві дуже гарні справи – і переглянули виставу і зробили донат для наших військових. І ці кошти стануть підтримкою для наших захисників, які дають нам можливість ось так зібратися, – зазначив Василь Петрович.

Також на прем’єрі був присутній депутат Черкаської обласної ради Ігор Новицький.

– В першу чергу, я хочу відзначити організаторку цього дійства – Людмилу Якименко. Цього разу ти перевершила сама себе! І я хочу передати вашому колективу солодкий презент – торт від Лілії Петрівни Мовчан, на якому вона зобразили цифру 140, оскільки цього року п’єсі Михайла Старицького виповнюється скільки ж.  Дякую вам усім, ви неймовірні! – додав Ігор Валерійович.

– Спасибі кожному із вас, хто прийшов та підтримав нас. Дуже приємно, що сьогодні у нас повна зала. Ми дякуємо вам за теплий прийом, бурхливі овації та затишну атмосферу, яка надихає творити та викладатись на всі сто! Я безмежно дякую батькам студентів, які добросовісно та віддано виклались протягом трьох місяців на підготовку. Це нереально тяжка праця. Я безмежно дякую своєму колективу. Я дякую спонсору та меценату нашої театральної студії Володимиру Мовчану, його дружині Лілі Петрівні, депутату Ігорю Новицькому за внесок у розвиток культурної інфраструктури. Це є вагомим фактором у розвитку творчого життя молоді в громаді. Також хочу висловити окрему вдячність людині, яку я вчора вперше побачила через 21 рік. Це мій однокурсник, киянин Олександр Канівець. Олександр став нашим онлайн графічним дизайнером і особисто завітав на виставу, як відеооператор. І звичайно, усім хто відвідав дійство і задонатив на карту – многая літа і рухаємось далі до перемоги! – зазначила Людмила Якименко.

Загалом під час благодійного ярмарку та виступів вдалося зібрати 64100 грн. Ці кошти артисти спрямують на допомогу Збройним Силам України.

Тая АГАВЕРДІЄВА

Читайте також: Полковнику ніхто не пише: за що був заохочений поліцейський зі Звенигородки Ігор Голота?

Читайте нас також в Telegram!