Вісті Черкащини Культурна душа Тальнівщини: історія натхнення артистки, що дарує серце через пісню
У світі, де звичайність часто поступається місцем яскравим талантам, є люди, які здатні дивувати. Тетяна Вовк – мисткиня, чий голос наповнений почуттями, а творчість не має меж. Співачка. Художня керівниця народного аматорського фольклорного колективу «Оріяни». Ведуча. Сценаристка. Знавець народних звичаїв та обрядів. Дослідниця осередків нематеріально-культурної спадщини. Оформлювачка сцени. Кожен її крок у мистецтві – нова сторінка великої історії. Кожен день стає новим виступом. Глибоке знання народних традицій і звичаїв формує середовище, у якому кожен глядач не лише спостерігає, а й занурюється у світ культурних цінностей.
Про Тетяну Вовк розповідає художня керівниця Центру культурних послуг Тальнівської міської ради Людмила Луняка: «Її творчість – це справжнє відображення душі нашого народу. Тетяна не співає, а живе своєю музикою, через кожен виступ передаючи глядачам найтонші почування. Здатність поєднувати сьогодення з традиціями надає кожній зустрічі з її мистецтвом неповторного звучання. Її робота в ансамблі «Оріяни» та інші численні проєкти – справжня місія збереження й популяризації культурних скарбів нашого краю».
За словами Людмили Григорівни, талант Тетяни Вовк – не лише результат її особистої праці, а також дар, успадкований від батьків. Її знаменитий батько все своє життя присвятив музиці. Творчість Миколи Олександровича, його глибокі знання й велика любов до народної пісні стали основою для формування мистецьких смаків і поглядів доньки. Ганна Федорівна, віршувальниця й співачка, також мала на неї надзвичайний вплив. Тетяна не лише успадкувала від батьків неймовірний музичний слух і багатий вокальний діапазон, але й перенесла у своє мистецтво тепло і глибину, які отримала від родини, де звучали пісня й римоване слово. Усе це сформувало її різнобічну особистість, здатну дарувати світу не музичні твори, а й справжню душу нашої культури. Творчий дух сім’ї підтримує і Роман – її талановитий брат. Він пише вірші й музику, є членом літературно-музичного об’єднання «Передзвони» та керує народним аматорським колективом «Отамани».
«Тетяна Миколаївна – душа будинку культури, призначена лише для мистецтва, – говорить Людмила Григорівна. – Вона миттєво щось вимислить, те вдосконалить, там знайде пісні, тут кине таке іскрометне й дотепне слово, що усмішка сама розквітає на устах».
Артистка – незамінна учасниця народного аматорського ансамблю «Ордана», тріо «Дожниця» та фольклорного колективу «Оріяни». Її проникливий голос і щирість виконання роблять ці колективи неповторними. Взірцем для Тетяни є легендарні співачки Раїса Кириченко й Ольга Павловська, чиї пісні виконує з особливим трепетом. Вона вдало поєднує талант співачки й акторки. У виставі «За двома зайцями», режисерованій Людмилою Якименко, незрівнянно зіграла роль Секлети, повністю віддаючи себе кожній репетиції. Підхід до роботи має простий: співати – значить співати, грати – то грати. Тетяна завжди прагне додати до концертів щось небуденне, надихаючи колег ідеями, які вони з радістю втілюють у життя. Вона є незмінною ведучою майже всіх мистецьких заходів, зокрема й благодійних, даруючи своїм словом тепло та натхнення кожному глядачеві. Має неперевершений смак в обранні сценічних образів. Завдяки фінансовій підтримці мецената Володимира Мовчана, мисткиня самостійно створювала ескізи для костюмів ансамблю «Дожниця», пошитих талановитою майстринею з Умані.
При цьому героїня нашої оповіді – мама двох доньок, яких виховує з тією ж турботою і любов’ю, яку вона вкладає в кожен свій виступ і діяльність. Усе їй вдається: зав’язати українську хустку, виголосити мудре слово, із запалом затанцювати.
Тетяна Вовк веде мітинги-прощання з полеглими героями, і кожне її слово пронизує серце. Вона ніколи не вдається до шаблонних фраз, а для кожного бійця знаходить особливі, зворушливі висловлювання. Її мета – донести до людей глибину втрати, нагадуючи, що ці герої заслуговують на безмежну пам’ять і шану. Адже вони віддали своє життя за наше майбутнє, за нашу свободу, а їхні душі, мов сиві журавлі, полинули до Раю.
Ця ж самовідданість і щирість, які мисткиня вкладає у свої виступи, відображаються і в діяльності колективів Центру культурних послуг.
«Чому вони такі визнані й чому їх люблять?» – запитує й відразу відповідає Людмила Луняка: – Репертуар їхній складається з пісень місцевих митців, тому кожен виступ сповнений щирості й автентичності. Ці твори відображають нашу культуру, переживання й радощі. Місцеві пісні несуть у собі не лише музику, а й історії нашого краю, зрозумілі й близькі кожному глядачеві. Завдяки цьому наші колективи стають голосом громади, зберігаючи й популяризуючи її культурні надбання. Їхні виступи – справжнє свято для душі, що дарує відчуття приналежності до чогось великого і рідного».
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
