Вісті Черкащини 
Крадіжка на крові: Хто мародерствує на Пантеоні Героїв у Тальному?
На Пантеоні Героїв, розташованому в центрі нашого містечка, – нова, нелюдська ганьба. Від портретів полеглих захисників України хтось неодноразово й цинічно краде живі квіти. Не з чужої клумби, не з квіткового магазину. Крадуть з місця святої пам’яти, з місця чужої жертви. Це – моральне мародерство, від якого стигне кров. Про це нам розповіла тальнівка Катерина Майборода.
Там, де мали б стояти люди з молитвою й шаною, тягнуться руки до чужого болю. Невже втратили ми совість настільки, що навіть портрети Героїв не є для нас святими? Пантеон — це обличчя нашої вдячности й сумління. Коли воно спотворене байдужістю чи злодійством – то вже не лише особистий сором, а ганьба для всієї громади.
Біль і гнів замість тиші
Катерина Олександрівна не приховує емоцій, які розривають її зсередини. Вона знала двох Героїв, чиї портрети стоять поруч: Олега Радченка й Олександра Саєнка. Олег був сусідом, другом її дітей, «мов сином». Сашко – чоловіком Наталії Саєнко, близької подруги Катерини. Обидва товаришували ще за життя, і рідні наполягли, щоб їхні портрети стояли поруч. Як брати.
«Ми з Полею, мамою Олега, приходимо, прибираємо, приносимо свіжі квіти. Останнім часом – різнобарвні хризантеми. Намагаємося хоч так віддати шану. А наступного дня – порожньо! Усе зникає! Навіть серце не стискається в тих людей! Як можна не соромитися красти пам’ять?» – не стримуючи сльози, розповідає Катерина Олександрівна.
Кульмінація цинізму
Першими зникли білі хризантеми, принесені Катериною. Потім – вишневі, куплені на базарі. Вона впізнала їх. Навіть обгортка лишилася та ж. Але найбільше вбило інше. Горщик із її квітами переставили до портрета іншого Героя. Катерина не витримала: «Я взяла ті хризантеми й поставила назад, на місце. Сказала: стоятимеш тут, де треба!» Це вже не гірка усмішка, а крик відчаю й люті матері, чиї діти зараз на фронті.
Жінки плачуть не через шкоду грошей. Боляче бачити, як хтось дозволяє собі красти з місця, де мають панувати тільки шана й тиша.
Наруга виглядає навмисною
«Мої діти зараз на фронті, – говорить Катерина Олександрівна. – І коли я бачу, як хтось тягне квіти з-під портретів воїнів Небесного Легіону, мені хочеться кричати на все місто: люди, схаменіться!»
Болить те, що квіти зникають саме з-під портрета Олександра Саєнка – чоловіка її близької подруги, якого вона знала особисто.
«Це крадіжка виглядає як знущання з пам’яті. Як навмисна наруга. І це нестерпно».
На наше прохання ситуацію прокоментувала начальниця відділу житлово-комунального господарства Тетяна Карачун: «Це дуже прикро й болісно чути. Пантеон Героїв – місце пам’яті, вдячності й шани. І коли там відбувається щось подібне, це не може залишити байдужим. У таких випадках потрібно звертатися до поліції. Саме вони мають повноваження розслідувати такі інциденти. Ми, як міська рада, готові реагувати, але встановлення винних – то вже компетенція правоохоронних органів».
«Це дуже тривожна ситуація, – продовжує посадовиця. – Пантеон Героїв об’єднує громаду в шані та вдячності. І коли там щось зникає, особливо квіти, це викликає глибоке занепокоєння. Поліція реагує на звернення, подані через номер 102: виїжджають на місце, оглядають територію. Камери відеоспостереження в районі Пантеону встановлені, але я не впевнена, чи охоплюють вони саме ту ділянку, де коїться крадіжка. Ідеться про зону біля воріт управління соціального захисту. Можливо, вона поза полем їхнього зору, хоча частково може потрапляти в кадр».
Постраждала жінка пообіцяла звернутися до поліції. Саме таку пораду дав поліцейський громади Олександр Вовк. Це важливий крок: лише офіційне звернення дає змогу правоохоронцям відкрити справу та провести належну перевірку. Катерина Олександрівна Майборода не приховує свого імені й звертається до всіх з глибоким проханням: «Не крадіть у загиблих. Не чіпайте квіти. Бо кожна з них – це частинка пам’яті, любові й болю. І кожна вкрадена квітка – як зрада тим, хто нас захищав».
Офіційне звернення
Ми приєднуємося до слів пані Катерини. Ідеться не лише про вкрадені квіти. Це викрадена частина нашої спільної гідності. Пантеон Героїв – місце совісті й вдячності. І якщо хтось наважується забрати звідти квітку, це вже не помилка, а свідомий вчинок, якому немає виправдання.
Ми звертаємося до поліції: камери в районі Пантеону встановлені. Не дозвольте, щоб ці відео залишалися лише фоном. Необхідно переглянути записи, встановити особу порушника й притягнути його до відповідальності за наругу над пам’яттю полеглих. Бо це – справа честі, моралі й людяності для всієї громади.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
