Козацтво – спадок свободи: як Тальне вшановує традиції
16 жовтня 1918 року гетьман Павло Скоропадський затвердив закон про відновлення українського козацтва. Ця дата має фундаментальне значення для української державности й національної пам’яти. В Універсалі недвозначно зазначалося: «Для укріплення сили держави Української нашої відродити козацтво по всіх місцях його історичного існування на Україні, покладаючись в основі його відродження на ті козацько-лицарські традиції...».
Цей крок став політичним маневром у складний час Визвольних змагань, а водночас – культурним та ідеологічним поверненням до глибоких коренів української свободи, духовности й самобутности. Він підкреслював тяглість державницької традиції, що бере початок від часів Гетьманщини. Козацтво, з його принципами самоврядування, чести й захисту рідної землі, постало ключовим символом, необхідним для будівництва модерної Української Держави.
Освітній захід у музеї: козацтво очима дітей
У день, коли згадують цей доленосний історичний указ, Тальнівський музей історії традиційно провів інтерактивний захід, присвячений спадщині козацтва.
Гостями закладу стали допитливі учні 3-А класу Тальнівського НВК «ЗОШ-гімназія».
Під опікою класної керівниці Майї Іванівни Лещенко та за участі музейників діти здійснили справжню подорож у часі. Вони не лише слухали про історію, а й буквально «доторкнулися» до неї. З захопленням розглядали експозицію козацької зброї – від зброї до елементів захисного спорядження. Їм розповіли про козацький одяг (жупан, шаровари, вишиванку) як про унікальний код епохи, а також про повсякденне життя козацьких громад: їхні звичаї, основи військової організації та принципи, що формували козацьку вдачу, відому далеко за межами України.
Імбирне печиво як культурний код і творчий майстер-клас
Кульмінацією заходу став теплий і натхненний майстер-клас із розпису імбирного печива «Козак і козачка». Відоме з давніх часів як медяники, воно не лише смачний десерт, а й символ родинного затишку, традиційної гостинності й творчого самовираження.
Прикрашання печива – своєрідна форма нематеріальної спадщини, що поєднує елементи народного мистецтва, кулінарної традиції та спільного дозвілля.
Майстрині Валентина Крикливенко й Ольга Приходько – старша наукова співробітниця музею – допомогли дітям опанувати основи художнього розпису глазур’ю. Дівчатка й хлопчики створили власні солодкі шедеври, утіливши образи сміливого козака та вродливої козачки. Цей процес дозволив дітям буквально «скуштувати» історію, поєднавши пізнання минулого з радістю творення.
Меценатство як рушій культурного розвитку Тальнівщини
Проведення високоякісного та інтерактивного заходу стало можливим завдяки фінансовій підтримці підприємця Володимира Мовчана.
Його внесок – яскравий приклад сучасного доброчинництва, що поєднує соціальну відповідальність з глибоким розумінням важливості збереження національної спадщини. У час, коли культурні інституції стикаються з обмеженим фінансуванням, така підтримка набуває особливої ваги. Вона дає змогу музеям виходити за межі традиційних екскурсій, створювати інтерактивні програми та відкривати дітям шлях до живої історії через творчі формати.
Колектив музею щиро вдячний Володимиру Петровичу за допомогу, яка не лише розширює горизонти культурного просвітництва, а й є вагомою інвестицією в майбутнє української ідентичності.
Післяслово
Тальнівський музей історії продовжує свою місію – осучаснювати культурну спадщину й підтримувати нематеріальну культуру: звичаї, традиції, ремесла. Подібні майстер-класи важливі для формування патріотизму й історичної свідомости в молодого покоління.
Попереду – нові цікаві й пізнавальні зустрічі в межах програми «Канікули в музеї». Це свідомий крок директорки закладу Світлани Проценко та її команди до збереження й зміцнення української ідентичності, до виховання українців, які з гордістю носитимуть у пам’яті козацький спадок.
Слідкуйте за анонсами музею: історія зовсім поруч, варто лише простягнути руку.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА