Вісті Черкащини «Коли ми будемо разом, Перемога буде за нами»: переконаний військовослужбовець з Тального
Українські козаки – славетні лицарі, мужні воїни. Вони залишили вагомий слід в нашій історії, боронили наші землі від нападів чужинців. Були сміливими, дисциплінованими, витривалими, гордими й вільними людьми. Відзначалися мужністю, розумом, хитрістю. Представником славетної когорти козацтва є військовий ІІІ-ї окремої штурмової бригади з Тального – Юрій Олегович Гуцало (позивний «Лофт»). Народився він в Тальному 4 травня 1971 року. Життя склалося так, що він в Україні навчався тільки один рік – у випускному класі Тальнівської школи №1. Потім освіту продовжував у ПТУ №17 Звенигородського району, у Харківській та Рівненській областях. Здобув спеціальності зварювальника, токаря та кравця. У Тальному Юрій певний час працював кравцем. Він шив одяг для жінок і чоловіків. Згодом як приватний підприємець надавав роботу ще кільком спеціалістам. Останні 6 років до повномасштабного вторгнення мешкав у Бородянському районі Київщини. Виготовляв різні металоконструкції, зокрема меблі в стилі Loft. Від цього й походить його позивний у війську. Коли почалось повномасштабне вторгнення росії в Україну, з перших днів з братом Русланом Гуцалом став на захист країни.
–24 лютого я з братом пішов у Тальному до військкомату. В Руслана вже була військова спеціальність – водій БТР. Тож його відразу взяли на фронт. А я поїхав в Київ. 25 лютого 2022 року я вже був у столиці. Шукав добровольчий підрозділ. І таки знайшов свою команду. З того часу я в 3-й ОШБр. Був механіком-водієм, кулеметником в розрахунку. Згодом призначили командиром відділення роти вогневого забезпечення. І останній рік – навідник-кулеметник великокаліберного кулемета Браунінг М2 на британській бронемашині М113 у складі 4-ї штурмової роти 2 штурмового батальйону. Визволяв від ворога Київ, воював на запорізькому напрямі, довгий час був під Бахмутом, – розповідає Юрій Олегович.
Цього літа військовослужбовець Юрій Гуцало проводив інформаційний тур з рекрутингу в ІІІ-ю штурмову бригаду. Він розповідав про можливості служби в ній та велику бойову підготовку, адже не всі, хто записався на навчання, можуть воювати.
У його родині, напевне, найтяжче мамі, в якої обидва сини захищають Україну. Юрій намагається кожний день дати звісточку мамі. Якщо є можливість, дзвонить або відправляє SMS. Низько вклоняємось Вам, Варваро Іванівно, Ви народили двох синів, які на захисті Вітчизни, виховали їх патріотами. Міцного здоров`я Вам, довгого віку, нескінченої сили та дочекатися своїх орлів додому живими й неушкодженими, щоб Ваш будинок наповнився сміхом дітей, їхніх дружин та щебетом онуків.
–Ми живемо в епоху, коли захисники творять нашу історію. Хто може і бажає тримати зброю, долучайтесь до 3-ї штурмової бригади. Коли ми будемо разом, Перемога буде за нами, – завершує розповідь Юрій Гуцало.
Марія БІРЧЕНКО
