Вісті Черкащини 
Казка як оберіг: поради психологині з Тальнівщини
В умовах війни дедалі більше людей шукають способи зберегти внутрішню рівновагу. Психологи наголошують: підтримкою можуть стати не лише професійні консультації, а й прості, на перший погляд, речі, зокрема добре слово й казка.
Про те, як вона може виконувати терапевтичну функцію, допомагати дітям і дорослим впоратися з тривогою та напруженням, розповідає Ольга Величко – психологиня за фахом, соціальна педагогиня Веселокутської гімназії на Тальнівщині. У своїй роботі вона використовує казкотерапію як доступний і дієвий інструмент психологічної підтримки.
Чому казка гоїть поранені душі?
Головний принцип казки, за словами психологині Ольги Величко, полягає в сприянні зціленню особистості. У ситуації постійної напруги й тривожності, з якою стикаються українці, вона стає «м’яким» методом психотерапії, що допомагає людині впоратися зі страхами й внутрішнім неспокоєм. Дає змогу делікатно опрацювати індивідуальні переживання й особливості, які заважають внутрішній рівновазі та гармонійному розвитку.
Терапевтична дія казки проявляється поступово, але відчутно: змінюється поведінка, з’являється відчуття психологічної захищеності, відновлюється віра у власні сили й позитивний результат. Головне, казка не має вікових обмежень. Її читання або слухання викликає асоціації, що допомагають відволіктися від напруження, побачити ситуацію з іншого боку й активізувати внутрішні ресурси. Через образи та сюжети людина налагоджує взаємодію з навколишнім світом і поступово відчуває внутрішню опору. Персонажі казок впливають на слухача незалежно від віку, статі чи світогляду, адже апелюють до універсальних людських переживань.
Коли душа найбільш уразлива
Пані Ольга зауважує, що казкотерапія – чи не найменш травмонебезпечний спосіб допомоги. Особливо вона важлива для малюків та людей поважного віку – «зовсім-зовсім стареньких».
Для дітей казка створює безпечну атмосферу для мрій. Вона вчить справлятися зі спалахами гніву, оволодівати собою, приймати слабкості й розуміти власні почуття. Через фантастичні й соціально-побутові сюжети діти осмислюють систему цінностей, вирішують конфлікти з однолітками чи батьками і, що важливо, починають задумувати плани на майбутнє.
Психіка дитини ще нестабільна, тому Ольга Величко радить батькам бути дуже уважними до того, яким казкам віддає перевагу їхня малеча. Улюблені чи нелюбимі герої – то підказки про емоційні проблеми, що можуть назрівати. Обговорюючи прочитане, звертаючи увагу на ключові моменти, батьки не лише виховують, а й розвивають логічну мову дитини та вчать її будувати діалог.
Чи старіє казка на ніч?
У вік гаджетів багато хто запитує: чи не простіше замінити читання мультиком? Психологиня наголошує: НІ! Казка на ніч – передусім демонстрація вашої любові. Навіть 15 хвилин такого ритуалу дають дитині знання: «Мене люблять, про мене піклуються».
Жоден мультик не замінить рідного голосу й батьківського тепла. Мультфільм – це вже готовий продукт чужої фантазії, а книга дає дитині можливість створити власний світ. Більше того, психологи вважають потрібними навіть сумні чи страшні казки, бо страх і сум – звичайні почуття, яких не слід уникати, а треба навчитися проживати.
П’ять стовпів вечірнього читання
Ольга Величко виділяє п’ять головних причин, чому книга має бути в руках батьків щовечора
–Спокійний вечірній ритуал. Це допомагає дитині «вгамуватися» після денної метушні, розслабити тіло й мозок перед сном. Батьки теж відчувають цей заспокійливий ефект.
–Готовність до читання. Дитина звикає до вигляду літер, бачить, як сторінки гортаються зліва направо. Ця база засвоюється автоматично.
–Розвиток уяви. Слухаючи, дитина змушена докладати власних зусиль, щоб «побачити» історію у своїй голові.
–Пізнання світу. Книги, особливо з картинками, підсилюють і пояснюють події з реального життя малюка.
–Зміцнення зв’язку. Це мирна подія, що завершує день поруч з мамою і татом. Це час для запитань, обговорення важливого, для ласки та обіймів.
Недарма Альберт Ейнштейн казав: «Якщо ви хочете, щоб ваші діти були розумними, читайте їм казки. Якщо ви хочете, щоб вони були ще розумнішими, читайте їм більше казок».
Мудрість осені й тепло бібліотек
Що ж до наших стареньких, то для них казка – спосіб «осягнути» прожите. Вона допомагає структурувати життя, побачити його мудрі сторони й передати настанови молодим. Казкотерапія повертає їх у світлі миті минулого, дарує емоційний підйом та надію, дозволяючи знову відчути себе «дієвою частинкою» великого всесвіту.
Післяслово
Учні Веселокутської гімназії вже відчули його магічний поклик. Стіни шкільної бібліотеки стали для них місцем щирих зустрічей. Тут, разом із друзями та вчителями, вони, гортаючи сторінки, навчаються відчувати чужий біль, ділитися враженнями й, головне, – чути одне одного. Саме в таких розмовах, у тиші поміж книжкових полиць, народжується справжня культура й любов, що гартують характер.
Тож хочеться щиро порадити кожному: і дорослому, і дитині – не минайте бібліотечних дверей. Чи то у галасливому місті, чи у затишному селі знайдіть свій прихисток серед книг. Дозвольте собі розкіш зупинитися серед шаленого ритму буднів, вдихнути запах паперу й побути наодинці зі своїми думками.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
