Кавуни, вирощені подружжям з Тальнівщини, дають фору «херсонським»

Поки фермери з Півдня добивалися встановлення бренду «Херсонський кавун», родина підприємців з Тальнівщини почала підкоряти місцеві ринки кавунами, вирощеними на власному городі в Чеснополі. Йдеться про подружжя Медведенків – Сергія та Альону, знаних оптовиків на тальнівському ринку. У їхньому магазині «Оптовичок», неподалік базару, широкий асортимент продовольчих товарів та сезонних овочів і фруктів, що потрапили сюди прямісінько з херсонських ланів. Отак, щоразу в сезон купуючи у місцевих фермерів кавуни, Сергій зацікавився їх вирощуванням. Поділився ідеєю з дружиною. Альона, добре знаючи вдачу чоловіка – яка б божевільна затія не була, він від неї не відступить – погодилася. На власному городі, понад Синюхою, минулої весни висадили 1000 насінин кавунів і 400 кущів огірків.
– Ніхто не вірив, що з цього щось вийде. Сприймали як гру, – розповідає Сергій. – Висадили насіння у відкритий ґрунт: зійшло, доглянули, обсапали. Коли зібрали уражай та порахували – виходить цікава та прибуткова справа. Звичайно, чим раніше достигає, тим краще. Ціна, відповідно, вища. Наш клімат зараз, як бачимо, дозволяє вирощувати баштанні культури і мати добрі врожаї. Отож вирішили розширятися: у цьому році збудували теплицю. Із травня огірок на ринок йшов лише наш. Збільшили площі й під кавунами. Кавун вирощується за спеціальною технологією: під капельний полив і з мульчуванням. Аби не сапати міжряддя, придбали спеціальну «приспособу». У минулому році сапали вручну – важко. Цьогоріч вдосконалилися – більше механізації. От уже кілька неділь поспіль продаємо власні кавуни. Вибираємо лише великі – 10-15 кг, вони стиглі, солодкі. Чіпляємо на них яскраву наліпку – «чеснопільські кавуни».

Любителі цієї соковитої ягоди, яких ми зустріли на тальнівському ринку біля ятки з кавунами, кажуть, що чеснопільські кавуни купували. Смачні, соковиті, пружні, і зовсім не відрізняються від херсонських. Прийшли знову.
Досвід подружжя Медведенків, які у бізнесі з 1998 році, підтверджує: лише хто йде, досягне вершини. Свою справу вони розпочали, як розповів Сергій, за кредитні гроші. Потім помаленьку почали «розкручуватися». «У бізнесі завжди треба ризикувати, йти вперед і не опускати руки, щоб не сталося. У мене закон – стукай і тобі обов’язково відкриють, навіть якщо 10 разів доведеться стукати. Я бачу ціль і не бачу перешкод», – каже Медведенко. Розмовляли ми з ним, до речі, телефоном, бо часу, аби зустрітися і спокійно поговорити у подружжя немає. Поки Сергій їде в Херсон за товаром, його дружина готує власну продукцію на базар. Альона веде також бухгалтерський облік. Раніше, до карантину, залучали до торговлі на ринку і своїх матерів, зараз допомагає лише сестра Сергія Людмила – справляються.
Про таких кажуть «зробили себе самі». Саме завдяки наполегливості та праці підприємці Медведенки змогли побудувати успішну власну справу.

Ліна ЯЛОВСЬКА