Вісті Черкащини Художня керівниця з Тального вболіває за майбутнє дітей
Художня керівниця Ірина Фурса народилася в Тальному. Навчалась у міській школі №1. Уже з 2 класу відвідувала музичну школу по класу фортепіано та вокальний ансамбль. Свій талант розвинула у Богуславському гуманітарному коледжі імені Нечуя-Левицького на музичному факультеті. Культурне середовище, в якому вона перебувала, сприяло особливій творчій атмосфері, змінювало спосіб сприйняття, мислення та спілкування, формувало її ідентичність та самосвідомість. Зараз у Тальнівському будинку культури Ірина Валеріївна працює художнім керівником зразкової аматорської вокально-хорової студії «Свято», яка цього року в Каневі на Міжнародному конкурсі мистецтв «Штурм» зайняла ІІІ місце. Також тимчасово опікується студією «Співаночки» у Мошурові, яку створювала разом з чоловіком Віталієм Фурсою.
–Оскільки ми – сім`я, люди культури, маємо допомагати один одному. Віталій безпосередньо працював з дітьми студії «Співаночки», а я підбирала репертуар, костюми, реєструвала дітей на різні конкурси, – розповідає пані Ірина.
Вона вболіває за спільну справу з чоловіком, тому їздить на репетиції з дітьми в Мошурів. Недарма в народі кажуть: «Міцна сім`я – міцна держава». Ірина Фурса з чоловіком Віталієм разом 20 років. Зараз, коли він у лавах ЗСУ, у їх сімейному житті відбувається переоцінка цінностей. «Які ми були нерозсудливі, коли через дрібниці сварилися», – додає Ірина Валеріївна.
Завжди проявляла себе талановитою фахівчинею всюди: на посаді художнього керівника у Мошурівському будинку культури, музичного керівника у садочку «Берізка». Має диплом бакалавра за спеціальністю «Учитель музики, етики, естетики» та магістра за спеціальністю «Керівники вокальних ансамблів та викладачі вокалу», закінчивши у 2021 році Уманський педагогічний університет. Ірина – добра, співчутлива, вразлива, відповідальна, душа компанії, масовик-затійник, прекрасна ведуча розважальних свят, цінує поради людей старших віком, прислухається до них. Вдячна людям культури, від яких набиралась досвіду – Людмилі Столярській, Анатолію Довганю.
–Хто працює в культурі, може чомусь навчити. Людина позаду бачить більше, тому треба прислухатися і вчитися, – завершує розмову Ірина Фурса.
Ірина Валеріївна особливо вболіває за майбутнє дітей, у яких вже зараз треба багато вкладати, щоб воно настало. Завжди прихильниця того, що малих донатів не буває, а кожна гривня наближає Перемогу. Люди мають об`єднатися заради спільної мети. Її життєві цінності – допомагати один одному, вивчати досвід і вчитися на помилках інших.
Бажаємо Вам, Ірино Валеріївно, невичерпної енергії, нескінченної творчості, сталевого терпіння, здійснення мрій під мирним небом України. Будьте невтомними в пошуку, примноженні й утвердженні прекрасного!
Марія БІРЧЕНКО
