Вісті Черкащини Хрест, що єднає покоління: Воздвиження на Тальнівщині
Світ змінюється щодня, але є символи, які залишаються незмінними й непохитними. Для християн таким знаком є Чесний і Животворчий Хрест Господній. Саме він нагадує про найбільшу жертву, принесену заради людей, і саме він дарує силу й надію у найважчі часи. На Тальнівщині, як і в усьому православному світі, день Воздвиження Чесного Хреста Господнього є особливо шанованим. Цього дня храмове свято відзначається в селі Глибочок, де громада збирається на спільну молитву, щоб вшанувати силу Хреста і єдність поколінь. Ми поспілкувалися з благочинним громади, протоієреєм Андрієм Гаргатом, щоб зрозуміти, як глибше осмислити духовний зміст свят.
–Отче Андрію, яке значення має свято Воздвиження Чесного Хреста Господнього для православних вірян?
–Це одне з найдавніших і найбільших свят Церкви. Воно вчить нас, що через Хрест Господь Ісус Христос переміг смерть і відкрив людям шлях до спасіння. Це духовна сила, що зміцнює кожного християнина.
–Які історичні події лежать в основі цього свята?
–У IV столітті свята цариця Єлена віднайшла Хрест Господній у Єрусалимі. Патріарх Макарій підняв його для поклоніння, і з того часу християни щороку відзначають Воздвиження. Це момент, коли весь народ схилився перед святинею, і ми продовжуємо цю традицію вже понад 16 століть.
– Як віряни Тальнівщини можуть провести цей день?
–Найперше – прийти до храму на богослужіння. Церква закликає в цей день до посту, щирої молитви й поклоніння Хресту. Це час для покаяння, переосмислення власного життя, нагода допомогти тим, хто поряд із нами і потребує любові та підтримки.
–Чи має свято особливі традиції у богослужінні?
–Так, Хрест виноситься на середину храму. Люди стають на коліна, співають «Хресту Твоєму поклоняємось…». Це завжди зворушує серце, бо відчуваєш, що стоїш перед святинею, яка об’єднує не лише нас тут і тепер, а й усіх християн різних часів.
–Яке послання це свято несе людям сьогодні?
–Воздвиження Хреста показує, що шлях до радості й перемоги лежить через терпіння й вірність Богові. Христос пройшов шлях страждання, але воскресіння стало перемогою. Так і ми повинні нести свій життєвий хрест із вірою – тоді навіть у важкі часи зможемо відчути мир і надію.
Коли на Тальнівщині цього дня дзвонять церковні дзвони, вони ніби нагадують кожному: Хрест – це не знак поразки, а символ перемоги життя над смертю. І той, хто схиляє голову перед ним, відчуває силу і натхнення, що допомагає йти далі, берегти віру і робити світ трішки добрішим.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
