Вісті Черкащини Громада села на Тальнівщині нарікає на те, що московський піп самовільно переосвятив криничку, освячену нещодавно
На Джурівці, північній околиці Гордашівки на Тальнівщині, стоїть відома Орлова (Латчина) криниця з цілющою водою. За легендою, її викопав запорізький джура Орел. Нещодавно небайдужі люди збудували тут капличку. 10 вересня священник ПЦУ освятив її та ікону Пресвятої Богородиці «Живоносне джерело».
Щоб цю місцину причепурити й прокласти до неї дорогу, були потрібні й техніка, і фінанси, а головне – бажання людей. Бездоріжжям по джерелицю добиралося багато мешканців громади: як із чинами, так і без них — шкодили на глибоких баюрах свої автомобілі. Довго ніхто не брався за впорядкування того стрімкого заїзду до криниці.
З власної ініціативи за цю роботу взявся Іван Хмельницький, уродженець Гордашівки, нині тальнівець. Він не залишився наодинці з цією справою й отримав допомогу від небайдужих людей. За його словами, на все було витрачено 38 тисяч 500 гривень (чеки збережені). До нього приєдналися односельці та жителі Тального, які допомогли не лише руками, а й фінансово: Віталій та Михайло Гончаренки, Петро Івченко, Олександр Карбовський, Петро Кованьов, Сергій Лисенко, Віталій Марченко, Олександр Медведенко, родина Олійників, Віталій Серветник, Петро Соколовський, Галина Хмельницька, Петро Чубань. (Якщо когось не згадали, пан Хмельницький просить вибачити й ще раз дякує за фінансову підтримку та за вкладений труд).
Олександр Карбовський додає: «Перед освяченням ми тричі чистили криницю. У ній немає кілець – лише камінь, що заростає мохом. Іван Павлович нікого не підпустив – поліз у воду сам. Усе робили з людьми та для людей». За словами активістів, гуртом удалося вирішити проблему з бездоріжжям, привести територію навколо криниці й саму цілющу глибину до ладу.
«Іконописиця Анна Найденова за місяць створила образ Пресвятої Богородиці «Живоносне джерело». За її роботу я заплатив 18 тисяч власних коштів, – розповідає Іван Павлович. – Для ікони збудовано каплицю. У цьому значну допомогу надав Олександр Карбовський, який передав 350 будівельних блоків. Попри те, що вони коштували 20 гривень за одиницю, для нас обійшлися по 10. В обідню пору Олександр Медведенко перевіз блоки своїм автомобілем. З них визнаний майстер Михайло Яцина за 18 тисяч збудував каплицю. 10 вересня священник ПЦУ освятив її та святий образ».
До криниці потягнулися люди. Одні, щоб напитися цілющої водиці. Інші – помолитися Пресвятій Богородиці. Хтось приходить, щоб очистити душу й думки.
Сьогодні до нашої редакції завітали схвильовані Іван Хмельницький та Олександр Карбовський і розповіли, що Гордашівкою та околицями прокотилася тривожна новина. Місцеві стверджують, що священник УПЦ МП Сергій Бардецький, настоятель тальнівської Свято-Троїцької парафії (на автостанції), разом зі своїми помічниками – дзвонарем Сергієм Мишоловом (Журавлем) та парафіянином Григорієм Гоменюком – провели власний обряд освячення каплиці та ікони Пресвятої Богородиці «Живоносне джерело».
Тобто заперечили обряд, проведений священником ПЦУ, самовільно пересвятили по-московськи.
«Це сталося 27 жовтня. Нікого, окрім них трьох там не було. Тихцем, як злодії, зняли з каплички накриття й освятили по-своєму. Навіщо це? – передають слова гордашан чоловіки. – Бардецький не такий уже пуп землі. Поводився б по-іншому, якби не відчував підтримку з Черкас».
За словами пана Олександра, у громаді вони мають багато однодумців. Поки що з Іваном Павловичем самі шукають правду й ні від кого не ховаються. Якщо буде потрібно, піднімуть усіх. Чоловіки розповідають, що за допомогою зверталися до старости Павла Козаченка. Той відповів: «Розбирайтеся самі». Потім пообіцяв привезти дільничного, але, як то кажуть, «віз і нині там».
Іван Хмельницький звернувся за розголосом не лише до нас, а й у місцеву газету «Колос». За його словами, вони не впевнені, чи візьмуться за публікацію подібного матеріалу. Звісно, написати єлейний текст про освячення «живоносної водиці» не складає труднощів, але ось порушити питання щодо священника Бардецького та його високопоставлених прихожан – це вже інша справа. Дай, Боже, щоб ми помилилися.
Журналісти зателефонували й до самого Бардецького, попа московського патріархату. У розмові з ними він відкрито називає вірних ПЦУ «сєктантами», а будівництво каплички – «самовільним»: «Яке вони мали право комусь що казати і щось доказувати? Вони когось питали, коли там щось робили? Криниця була освячена там давно. Ці люди самовільно щось там побудували і святили. З тими будівничими ще треба розібратись. На них нарікає сусід Григорій. Каже, що тепер там рівень води упав. Це сєктанти зробили там капличку. Поставте їх на мєсто. А тепер вони його осквєрнили. Тепер навіть нам другий вкус води. Кажуть, що вони там хочуть поставити банкомат і будуть продавати воду, ходить такий слух. Я там не причому. Раз водички набрав і перехрестився».
Хамська поведінка священників УПЦ МП зовсім не дивує благочинного Тальнівської громади, протоієрея Андрія Гаргата. Він відзначає, що ті продовжують наполягати на канонічності своєї церкви та її виключній правильності. «Криниця, ікона та каплиця освячені канонічним священником УПЦ, що підтверджено Томосом від нашої Матері – Константинопольської Святої Православної Церкви. Нехай отець Сергій пояснить, що саме він зробив і з якою метою, – каже благочинний. – Повторне освячення вже є фактом. Священники ПЦУ не чинитимуть подібно до його співбратів по вірі, які перехрещують дітей, перепечатують могили та відмовляються здійснювати поховальні обряди за полеглими захисниками. Це з духовної точки зору – кощунство».
Історія навколо Орлової криниці стала для громади нагадуванням, що духовні символи повинні об’єднувати, а не роз’єднувати. Криниця, освячена як втілення святого джерела, вабить людей різних поглядів і вірувань. Її вода, як вважають, несе благословення та зцілення. Мешканці Гордашівки вірять, що джерело залишатиметься символом сили громади й людської єдності, бо тільки разом можна подолати будь-які розбіжності, особливо якщо мова йде про спільне добро.
Це не дивно, бо є відомі факти фінансування московських попів головою Черкаської обласної ради Анатолієм Підгорним, тому вони собі це й дозволяють…
Далі буде…
Олександр ГРИГОРУК
