Гранатометник із Тального загинув на Сході 6 років тому

«Про те, що Сергій загинув, я дізнався з Інтернету»

10 травня святкував би свій 42-ий день народження Сергій Григорович Ярошенко, наш земляк, уродженець Тального, що на Черкащині. Не судилося долюбити, доспівати, добудувати своє життя, яке обірвалося у пеклі війни на Сході 22 травня 2014 року. Сергію було лише 36.
Народився Сергій Ярошенко у Тальному. Тут закінчив 9 класів Тальнівської школи-інтернату, звідси пішов на службу у Збройні сили. Доля привела на Житомирщину, у село Радовель Олевського району, де проживав з дружиною та двома дітками. Їздив у Київ на заробітки, працював на будівництві та ремонтах. Брат Олег Лущевський пригадує, якраз у день народження донечки йому подзвонили з військкомату і повідомили, що він у списках на мобілізацію. Сергій, як батько 2 дітей, до того ж, його дружина – інвалід, міг відмовитися від призову, та він, не вагаючись, пішов служити. У 30-ту окрему механізовану бригаду у Новоград-Волинському. Сержант Ярошенко командував відділенням гранатометного взводу механізованого батальйону, одним із завдань якого було посилення блокпостів на дорогах Луганщини. Військові мали каски 1947 року та бронежилети, які пробивалися з пістолета. Місцеві жителі приносили їжу. Коли зі штабу надійшов наказ відрядити колону до Рубіжного, Сергій з побратимами зайшли в місто. У районі мосту через Сіверський Донець потрапили під обстріл сепаратистів. У тому бою Сергій загинув. Молодший брат, ковтаючи гірку сльозу, пригадує:

– Про те, що Сергій загинув, я дізнався з Інтернету. Потім подзвонили з райцентру і пообіцяли доставити тіло вертольотом сюди. Але не вийшло, військові хоронили Сергієвого побратима з сусіднього села. Із Сергієм прощався увесь Радовель. Потім бусом у супроводі поліцейських ми його привезли у Тальне. Йому поцілили в голову з кулемета, вихідний отвір у потилиці був десь сантиметрів 15. Нам дзвонили з моргу, запитували, у що вдягати, тоді сказали, що його тіло 500-е у черзі на розтин… 26 травня ми його похоронили.
Людина слова, патріот, хороший син, батько, чоловік, брат, командир. Таким він назавжди залишиться в пам’яті тих, хто його знав. Орден «За мужність» ІІІ ступеня, яким Сергія Ярошенка за особисту мужність і героїзм, вірність військовій присязі та незламність духу нагороджено посмертно, отримував його маленький син Ярослав. Торувати свою життєву дорогу йому доведеться без батькової надійної підтримки.

Ми з вами не маємо морального права забути бодай одного з тих, хто віддав своє життя за нас, за нашу незалежну державу.
Слава Україні! Героям слава!

Ліна ЯЛОВСЬКА