«Головне сьогодні – зберегти Українську Державу й рідну мову», – вважає тальнівець, президент фан-клубу гурту «Тінь Сонця»
Українці не раз долали тернистий шлях до самостійності й втрачали її. У 1991 році, як тоді казали, Бог дав нам можливість безкровно отримати незалежність. Через 31 рік Україна знову в огні, знову в кривавих боях відстоює свою волю й державність.
Про тривалу боротьбу за незалежність, національну ідею, українську мову й культуру – у нашій розмові з Олександром Лущаном, керівником гуртків хімії та історії Тальнівського НВК №1, президентом фан-клубу гурту «Тінь Сонця».
«День Незалежності – це великий символ того, за що Україна бореться давно. Війна з росіянами, переходячи в різні фази, триває сторіччями. Збройна відкрита боротьба тривала в XVII столітті, на початку XVIIІ, особливо гостро точилася у ХХ. Маю на увазі українсько-російську війну 1917–1922 років. (Це мій улюблений період історії України). Не забуваймо про голодомор, етноцид, репресії. Мені здається, що 10 років тому розпочалася вирішальна кількасторічна битва за незалежність. У ній мусимо врешті-решт перемогти й назавжди зберегти Українську Державу. Це станеться не тоді, коли відженемо ворога за межі кордонів 1991 року, а коли росія розпадеться на купку дрібненьких країн. Вона завжди була агресором, Україна ж захищала свої території. Можливо, з часом фактично українські землі – Воронежчина, Курщина, Орельщина, Ростовщина, Стародубщина – добровільно захочуть повернутися в лоно України, – міркує наш гість. – Незалежність для мене – це українська мова. Вона – теж зброя в цій війні. Я прихильник повної українізації усіх сфер життя. Преса, навчальні заклади, телебачення, музика, література – усе має бути україномовне».
З 2009 року Олександр Лущан – член ВО «Свобода». З 2010-го разом з побратимами взявся за створення патріотичних таборів для молоді. Перший за підтримки підприємця Володимира Мовчана відкрився в Чеснополі, на березі Синюхи. Тепер табір «Сокіл» щоліта гостинно запрошує юнь на вишкіл до Гордашівки. «Дух патріотизму необхідно виховувати змалечку, – вважає Олександр Григорович. – У таборі діти навчаються поводитися зі зброєю, рукопашного бою й інших бойових мистецтв, основ медицини, орієнтування на місцевості. Багато наших таборян зараз воює, дехто навчається у військових закладах».
Наш гість захоплюється українською рок-музикою, знайомий з лідерами багатьох відомих гуртів: Віталієм Калініченком («Веремій»), «Вій», «Зграя», «Колір ночі», «Кому вниз». Тісна дружба поєднує його із Сергієм Василюком – фронтменом гурту «Тінь Сонця», який неодноразово виступав на сцені Тальнівського будинку культури. Олександр Лущан – президент його фан-клубу. Нині Віталій та Сергій захищають Батьківщину, час від часу влаштовують в Україні й за кордоном благодійні концерти на підтримку ЗСУ.
Олександр Григорович товаришує з багатьма відомими особистостями. Василь Шкляр. Сашко Лірник. Віталій Капранов. Андрій Кокотюха. Роман Коваль. Зоряна Паламарчук. Юрій Дадак (псевдонім Руф) – поет, науковець, громадський діяч – загинув 21 квітня 2022 року під Попасною на Луганщині.
Книги – чи не найбільша пристрасть нашого співрозмовця, якою він захоплює всіх знайомих. У його «невеличкій» бібліотеці близько 600-сот томів різножанрової літератури: фентезі, альтернативної фантастики, історичних, пригодницьких романів та повістей. «Друзі, читайте українських авторів. Василя Шкляра. Новий роман «Зелений костел» щойно вийшов з друкарні. Не забудьте й інші: «Чорний ворон», «Характерник», «Троща», «Маруся», – каже чоловік. – Андрія Кокотюху, який пише цікаво й легко. «Століття Якова» Володимира Лиса. Потім подивіться 4-серійний фільм. До речі, Андрій Кокотюха – автор сценарію. Молодого письменника Павла Дерев’янка, який пише фентезійні романи. Братів Капранових. Читайте, шукайте своє. У всіх різні уподобання».
Олександр Лущан сповідує й досліджує націоналізм, щорічно відвідує фестивалі «Холодний Яр» та «Ше.Fest», читає й слухає український рок, виховує молоде покоління. Це все – великий стимул жити й працювати.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА