Голова Тальнівської райради забула, куди потратила 150 тисяч

Ви б хотіли, щоб ваша дитина навчалася у школі, де теплі, оснащені сучасним обладнанням кабінети з інтерактивною дошкою, мультимедійним проєктором, сучасними лабораторіями та спортзалом? Щоб іноземну мову діти вивчали, не маючи 1 на двох підручник, а вчитель стару дошку та крейду, а з використанням надсучасної аудіо- та відеоапаратури у лінгафонному кабінеті? Так само хотіла й очільниця Тальнівської райради, що на Черкащині, а у недалекому минулому голова райдержадміністрації Валентина Любомська. Вона, уявіть собі, запропонувала придбати такий комплекс обладнання у Вишнопільську школу (ступінь якої до сьогодні не понижено, вона залишається ЗОШ І-ІІІ ступенів), звичайно, на умовах співфінансування з обласним бюджетом. Половину вартості, тобто 150 тис. грн., треба було знайти у місцевому бюджеті. Та чому б і ні, тим більше сільська голова, зацікавлена у покращенні матеріально-технічної бази своєї школи, також пообіцяла взяти участь у фінансуванні проєкту, якщо до кінця року залишаться гроші у сільському бюджеті. Перший заступник голови райдержадміністрації і листа гарантійного на область відправив, у якому гарантував такий кабінет придбати і створити вишнопільським школярам ідеальні умови для вивчення іноземної мови. Датований він 22.01 2019 року.

А тепер дозвольте вас, наші читачі, серед яких, впевнена, і батьки вишнопільських учнів, повернути у реальність, а точніше у минуле.

Січень 2019 року. Пригадуєте, це коли вчителі району не отримували вчасно зарплату, а батьки виступали проти закриття сільських шкіл, тим самим перешкоджаючи процесу реорганізації навчальних закладів. Саме тоді до депутатів районної ради звернулася представниця Христинівської фірми, у якої купували продукти харчування для сільських шкіл (до речі, за завищеними цінами!), і попередила, що ніхто не збирається харчувати дітей в борг – треба вчасно розраховуватися. А тут ще одна проблема наступає на п’яти – немає чим довозити дітей до Мошурівської школи, необхідно терміново купити шкільний автобус. Навіть при дольовій участі це чималенька сума. На той час дефіцит в освітній галузі району становив 15 мільйонів гривень. І тут вам, юні вишнопільці, нате – лінгафонний кабінет, вчіть гарно англійську мову, закінчуйте престижні вузи, а тоді, як повернетеся додому, то, може, запитаєте у районних керманичів: «Чому ж ми так бідно живемо на такій багатющій землі?». Та де там. Нема грошей на вишнопільський кабінет, та, мабуть, і зрозуміли зрештою, що сенсу нема його туди купувати. Школа не перспективна, шансів стати опорною теж мало: через рік-два понизять ступінь, а там хтозна , як буде…

Дивним у цій історії, знаєте що є? Валентина Любомська, яка по черзі змінює крісло голови райради на крісло голови райдержадміністрації, і навпаки, не знає, що кабінет такий у Вишнопіль не купили. Тобто, гроші на його придбання мала виділяти сесія, яку ви, Валентино Олександрівно, ведете. То, може, й гроші виділяли (тільки я не знаю, через те, що журналістів не охоче запрошують на сесії), але до Вишнополя вони не дійшли.

Як на мене, могли б і правохоронні органи поцікавитися. Голова на загал заявляє, що точно є такий кабінет і дуже просить журналіста нічого не перекрутити, а виявляється: так собі «на хвилиночку» забула, куди потратила 150 тисяч.

Тоді ж, на зустрічі з нардепом Сергієм Нагорняком, як найкращий знавець процесів децентралізації (вона сама себе так позиціонує!) Любомська радить гроші з освітніх проєктів, серед яких і лінгафонний кабінет, перекидати на реформу медичну. Мовляв, із сучасним кабінетом, як із стадіоном, можна зачекати.

Яка ж ви не далекоглядна, пані голово!

Ліна ЯЛОВСЬКА