Генерал-хорунжий цілував руки школяркам

11 жовтня команда “Богданові нащадки” (школярі Кривих Колін) запросила до себе на козацьке свято “Степових лицарів” (школярів Вікнинського НВК).

Вікнинській команді пощастило, оскільки вони були єдиними з Катеринопільсього району, іншими гостями були тальнівчани – команди “Берегиня” (Павлівка) та “Червона калина” (Піщана). Супроводжував “Степових лицарів” отаман Катеринопільського козацтва, директор вікнинської школи, Василь Кураш.

Кривоколінська школа – велика, світла, простора, стіни прикрашені не фотокопіями, а справжніми картинами,то дорослих художників, то роботами дітей. Маленький, але надзвичайно інформативний і дуже затишний шкільний музей: є тут і піч, і колиска з дитиною (лялькою), і артефакти трипільської, черняхівської культур, скіфів, колекція монет.

Недарма цей музей входить у четвірку кращих музеїв Тальнівщини.

На другому поверсі галерея гетьманів – великі портрети українських гетьманів з коротким описом їхніх звитяг. Величезний спортзал, їдальня, і скрізь тепло й затишно. Є, навіть, куточки для відпочинку з м ’якими кріслами, телевізором та невеличкими оранжереями навколо них. За школою – сучасний спортивний майданчик, двох напрямків – для менших і старших дітей.

У фойє нас зустріли маленькі кривоколінські майстри – другокласники.

“Оце курчатко я робила з пухнастих ниток. Це було дуже важко, тому робила його аж до вечора”, ─ хвалилася Крістіна Роздорожня.

“А я з мамою оту мишку робив”,─ показував Владислав Адаменко.

Притула Максим зробив з овочів паротяга, а Маргарита Стрельченко з дідусем вирізала годинника з гарбуза, Ванесса Фадєєва – трояндочки із яблук.

“Діти вам розкажуть, що це вони все самі робили, але насправді їм дуже допомагали батьки,” ─ пояснила Ірина Сліпенюк, класний керівник.

“А ось це ведмежа з будяків у нас уже 8 років, його автор – Ярослав Поліщук – зараз навчається у 10 класі,”─ додала вчителька. Малеча радо позувала перед фотокамерою, радіючи що їх вироби привернули увагу журналістів.

Захід під назвою “Козацькому роду нема переводу” розпочався з огляду стройової підготовки кривоколінської школи. Загальну симпатію глядачів і жюрі завоював рій Івана Богуна, ті ж таки другокласники.

Згодом усіх запросили в актовий зал.

“Ого, це ніби палац “Україна!” ─ дивувалися гості. Прозвучав гімн, внесли козацький стяг та прапор України. Директор кривоколінської школи Людмила Мудра привітала всіх із Покровою, Днем захисників Вітчизни та Святом козацтва. “Зараз козацтво і Україна в цілому переживають нелегкі часи. Багато хто не розуміє наших починань. Але ми знаємо, наскільки важливу справу робимо. Дякуємо усім-усім, хто нас підтримує морально і матеріально – отцю Василю, нашим меценатам Володимиру Мовчану та Лілії Мовчан, генерал-хорунжому Володимиру Сиваку, методисту з виховної роботи Ларисі Шишковій, сільській голові Ользі Дяченко та багатьом іншим. Ми ще поборемося за душі наших дітей!”

Генерал-хорунжий Українського козацтва Володимир Сивак теж привітав усіх зі святом, подякував Людмилі Мудрій за активну і плідну роботу у галузі розвитку козацької педагогіки та вручив її з цього приводу грамоту, окрім того через дружину Лілію передав диплом Володимиру Мовчану за участь у побудові пам’ятника Гонті та Залізникові в Умані та підтримку Українського козацтва.

Отець Василь закликав усіх пам ’ятати про світле свято Покрови – покровительки козаків і нашого народу в цілому, зустріти його обов ’язково у храмі Божому з молитвою про наших захисників та словами вдячності, за все, дароване Богом.

Далі відбулось урочисте посвячення у джури (хлопчиків) та дани (дівчаток), а також переведення маленьких кривоколінських козачат у старші паланки. Діти підходили по черзі до священика та представників Уманського козацтва: цілували хрест, шаблю та козацький прапор навколішки, виголошували клятву: “Служу українському народу та українському козацтву”.

Розгорнутий варіант цієї клятви їм зачитав генерал-хорунжий Сивак: “Обіцяю вивчати історію України, рости чесним, сумлінним, слухняним, наполегливо і старанно вчитися, ввічливо і з повагою ставитися до вчителів, шанувати культуру свого народу.” Приклад зразкової козацької поведінки генерал-хорунжий подав школярам на сцені, вітаючи з посвятою, він хлопчикам тис руку, а дівчаткам цілував. На згадку про членство в козацькій родині діти отримали пам ’ятку та жовто-блакитний шалик.

Прийняли посвяту у джури також четверо вікнинців: 8-класники Нану Денис, Байдалінов Роман, Аверін Володимир та Гень Сергій. “Ми вирішили їх саме тут посвятити, щоб їм запам ’яталося на все життя”, ─ підкреслив Василь Кураш.

Під кінець урочистостей отець Василь усіх окропив і благословив свяченою водою.

Потім почалися звіти художньої самодіяльності, вікторини та змагання. Наші “Степові лицарі” заспівали власну пісню (колективне авторство учнів та педагогів вікнинської школи) про свої походи та велотури ─ на Переяслав-Хмельницький, Канів, Моринці, як Січ та Говерлу підкорили, за що отримали заслужені 10 балів. У спортивних змаганнях вони виявилися найсильнішими у перетягуванні канату. Здивували свого директора і знаннями з історії Тальнівщини: “Вони історію вчили, але ж вікторина була з історії Тальнівщини, до чого вони спеціально не готувалися. Я здивований, що вони показали непоганий результат – 7 балів, на одному рівні з Павлівкою”.

І діти, й учителі залишились задоволені святом. Усіх пригостили смачною козацькою кашею і щедро роздали подарунки учасникам. Перемогу в загальному заліку здобули “Богданові нащадки”, друге місце розділили “Степові лицарі”та “Червона калина”, а третє дісталося “Берегиням”.

За традицією Василь Кураш запросив своїх “лицарів” сфотографуватись біля монумента Тараса Шевченка, що стоїть на території кривоколінської школи, та відвідати місцеву церкву Воскресіння Христового (Київського патріархату).

На запитання “Як вам результат змагань?” діти відповіли дружно: “Могло бути і краще…”

“Це добре, що ви прагнете до кращого. Так і треба, завжди вдосконалюватись, іти вперед. Будемо працювати, щоб було краще”, ─ підбадьорив їх директор.

Тетяна ІВАШКЕВИЧ