«Фортеця життя» в Тальному – місце сили й підтримки для наших героїв
Кожен свідомий українець має свій фронт. Витязі боронять країну зі зброєю в руках. Волонтери та небайдужі люди допомагають їм і тепло зустрічають з театру воєнних дій та рашистського полону. Фахівці волонтерських хабів – не пафосними словами, а зі щирою усмішкою й готовністю вислухати. Їхня місія – зцілювати не лише тіла, а й душі, повертати до життя тих, хто пройшов крізь пекло війни. Це надважлива робота, що потребує не лише професіоналізму, а й безмежного серця.
Ми поспілкувалися з Оленою Колесниковою, завідувачкою Центру підтримки та соціально-психологічної реабілітації «Фортеця життя» (структурного підрозділу Центру надання соціальних послуг ТМР), щоб дізнатися, як працює простір, де наші захисники та захисниці можуть знайти опору, розуміння та шлях до мирного життя.
–Пані Олено, ви стояли біля витоків «Фортеці життя»? Яка була головна ідея створення цього простору?
–Вважаю, що кожен свідомий українець з початку повномасштабного вторгнення замислювався, чим він може бути корисним. Наші краяни щодня роблять важливі й надважливі справи, щоб наблизити нашу перемогу. У 2022 році я вирішила створити благодійну організацію, щоб мати офіційну можливість допомагати. Спочатку поміч надавалася всім, хто звертався: внутрішньо переміщеним особам, родинам з дітьми в складних життєвих обставинах, а також постраждалим на Херсонщині.
У квітні 2023 року ми, активісти фонду, стали ініціаторами створення в Тальнівській громаді простору для ветеранів, захисників і захисниць України та їхніх родин. Ідея сподобалася міському голові Василю Петровичу Сідьку. Ми підписали Меморандум про співпрацю. Проєкт обговорювали детально, знадобився час на його реалізацію, але результат того вартий. Мета ветеранських просторів – створити комфортні умови для психосоціальної адаптації ветеранів та їхніх родин, для їхнього відновлення й інтеграції в суспільне життя.
–Чому ви обрали саме таку назву? Що вона символізує для вас і ветеранів?
–Я не була ініціаторкою назви. Але «фортеця» асоціюється з міццю, стійкістю, надійністю. Саме такою вона і є для наших сильних і мужніх захисників – символом їхньої сили та незламності.
Які напрямки роботи сьогодні є основними?
Їх декілька:
–надання психологічної та правової допомоги;
–підтримка в здобутті нової професії, удосконаленні знань і навичок, а також створення умов для працевлаштування;
–створення можливостей для започаткування ветеранами власного бізнесу;
–реалізація проєктів з реабілітації та адаптації ветеранів до мирного життя;
–функціонування осередку дозвілля для дорослих і дітей.
–Чи можете навести приклад, з якими питаннями найчастіше звертаються ветерани?
–Найчастіше ветерани звертаються з питань соціальних пільг, виплат і компенсацій, а також щодо оформлення статусу учасника бойових дій (УБД) або особи з інвалідністю внаслідок війни. Вони потребують підтримки в працевлаштуванні, професійному навчанні та адаптації до цивільного життя. Крім того, багато хто користується безоплатною правовою допомогою для вирішення різних цивільних спорів.
Також часто виникає потреба в якісному медичному обслуговуванні: фізичній та психологічній реабілітації, протезуванні. Нерідко ветерани звертаються за допомогою щодо земельних і житлових питань.
–Чи є історія, яка особливо запам’яталася вам або команді? З якими емоціями працюєте найбільше: біль, надія, пошук нових сенсів?
–Таких історій – багато, і кожна – особлива. Ми працюємо з різними емоціями, але надія і пошук нових сенсів для нас – найважливіші. Наша мета – підтримати людей у їхньому відновленні та адаптації до мирного життя.
–Як ви особисто тримаєте баланс, працюючи з такими непростими темами?
–Я вважаю себе стресостійкою людиною. Але що справді тримає баланс – це результати нашої роботи. Коли бачиш, як на твоїх очах змінюється настрій і внутрішнє налаштування людини в атмосфері простору, розумієш: усе, що робимо, зовсім недарма.
–Хто сьогодні працює у «Фортеці життя»?
–У Центрі підтримки працюють два фахівці із соціальної роботи – Василь Миколайович Данилюк і Тетяна Іванівна Моряк. Справжні професіонали, віддані своїй справі, відповідальні й дуже старанні. З дня відкриття ветеранів і чинних військовослужбовців психологічно підтримує Таміла Миколаївна Янкова – КПТ-консультантка, психологиня й, чесно кажучи, людина від Бога. Відвідувачі знають: щовівторка вона чекає на них у просторі, а щосуботи організовує чудові та ефективні заходи, які допомагають зберегти й відновити ментальне здоров’я. У «Фортеці» діють групи соціально-психологічної підтримки. Усі заходи урізноманітнюються
Урізноманітнюються заходи арттерапевтичними майстер-класами.
Я щодня дякую Богу за колектив і можливість працювати саме в цій команді.
–Які головні труднощі виникають у вашій діяльності?
–Я їх не бачу. У нас є цілі й завдання, які потрібно реалізовувати. Маємо прогрес і розуміємо цінність цього простору для ветеранів. Постійно відчуваємо підтримку з боку голови міської ради, підприємців, волонтерів Тальнівщини й усіх небайдужих.
Сподіваюся, що всі щиро переконані: проєкт «Фортеця життя» є надважливим.
–Як ви бачите розвиток «Фортеці життя» через кілька років?
–З кожним роком ветеранський простір буде міцнішати й ставати ще більш популярним завдяки великій різноманітності послуг, які в нас можна буде отримати. Я не хочу бути голослівною, з часом побачимо. Головне – перемога і якісне відновлення після всього пережитого.
–Чого, на вашу думку, найбільше потребують ветеранські простори в Україні?
–Ветеранські простори в Україні найбільше потребують поліпшення доступу до інформації про пільги, реабілітацію та допомогу, а також створення ефективної системи підтримки їхніх родин. Потрібно налагодити ефективну комунікацію між ветеранами та державою для поліпшення політики підтримки.
–І наостанок: що б ви хотіли побажати нашим захисникам і захисницям сьогодні?
–Тримайтеся, рідненькі! Знайте, що в Тальнівській громаді є місце, де вас завжди радо зустрінуть, підтримають і допоможуть. Тут вам завжди раді!
Контакти «Фортеці життя»:
адреса: вулиця Самойлова, 2; телефон закладу +380975868001; +380988874692 – особистий телефон Олени Колесникової.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА