Вісті Черкащини 
Диво щедрування: 53 тисячі гривень для ЗСУ від громади села на Тальнівщині
В останній день старого року, коли світ ніби затамовує подих перед оновленням, у Кривих Колінах на Тальнівщині відбулося яскраве дійство. Щедрувальники, очолювані дівчиною Маланкою, роль якої цього року із завзяттям виконав Назар Поліщук, узялися оживити село. Гурт водив Козу, сипав жартами й щедрівками, відчиняючи ворота кожного двору своєю добротою й веселощами.
Образи розподілили так: Козою стала Лера Захарова, Котом – Іванка Грищенко, а Лікарем, що смішив усіх, – Віка Довжук. У їхньому гурті не бракувало ні дорослих, ні малих. Баяніст Віктор Григорович Баранов задавав ритм, а Микола Олександрович Пономаренко возив дітей селом на возі, запряженому кобилою Ласункою.
Щедрувальники завітали в кожен куточок Кривих Колін. Зупиняли машини на дорозі, запрошуючи подорожніх долучитися до святкового дійства. Усі – від малого до великого – стали частиною благородної справи: спільними зусиллями зібрано 53 тисячі 325 гривень на підтримку Збройних сил України.
«Ми щиро вдячні всім, хто долучився, – говорить Валентина Закусило, вчителька фізичної культури. – Щедрувальники не лише створили святковий настрій, а й показали, що навіть у такі нелегкі часи ми можемо бути єдиними. З такими дітьми, з такими небайдужими людьми, як у нашому селі, обов’язково буде перемога! Ми віримо в це всім серцем!»
До гурту долучилися Аліна Каширіна, керівниця ансамблю «Візерунок», а також Микита Пархоменко, Маруся Довжук, Ліля Мамалига, Катя Осокіна, Світлана Поправка, Аня Реньгач, Ліза Мицик, Іллюша Авраменко, брати Свят і Ярик Каширіни, Тетяна Григорівна Дробина та інші.
«Це було справжнє свято, де ми всі відчули себе однією великою родиною, – каже Аліна Анатоліївна. – Діти зрозуміли, як важливо бути разом, підтримувати один одного, особливо в часи кривавої війни. Уже зараз ми обмірковуємо, як організувати дійство ще більш вражаючим наступного року, щоб ще більше людей приєдналися до нашого гурту».
Щедрувальники розійшлися по домівках втомлені, але щасливі. Їхні серця переповнилися втіхою від того, що змогли подарувати частинку себе іншим. Обіцяють, що традиція щедрування житиме далі, тому що саме в такі миті відчувається справжня сила єдності. Головне, як зазначили учасники, – залишатися разом, підтримувати один одного, особливо в часи випробувань, і допомагати тим, хто цього потребує.
З Новим роком тебе, Україно!
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
